днем відкриття спадщини вважається день смерті особи, якій належить майно. Протягом шести місяців після нього спадкоємцям належить звернутися в державну нотаріальну контору за місцем проживання померлого і відкрити спадкову справу.

Надайте нотаріусу паспорт, свідоцтво про смерть, документ, що засвідчує родинні відносини з покійним або заповіт. За наявності кількох спадкоємців, вони можуть звернутися до нотаріуса разом.

Складіть список успадкованого майна. До нього може ставитися приватизована квартира, автомобіль, земельну ділянку, заміський будинок, грошові рахунки, акції, племінні тварини, коштовності, антикваріат та інше. Протягом півроку з дня відкриття спадщини цей список може поповнюватися.

уточніть свої права на спадок. Якщо ви згадані в заповіті, майте на увазі, що існує родичі покійного, які в будь-якому випадку отримають свою частку. До них належать подружжя, батьки і діти, які є непрацездатними або неповнолітніми. Врахуйте і так звану подружню частку в спільному майні. Спільна власність чоловіка і дружини після смерті одного з подружжя ділиться навпіл. За заповітом може відходити тільки половина, умовно належить померлому.

Якщо ви є спадкоємцем за законом, врахуйте, що спадкоємці другої і третьої черги отримують право на майно лише за відсутності першочерговиків - батьків, подружжя та дітей, в тому числі і усиновлених. Тобто брат чи онук покійного закликається до спадкоємства тільки при відсутності у померлого ближчих родичів. Якщо є кілька спадкоємців однієї черги, майно ділиться між ними.

Законні спадкоємці мають право користуватися майном покійного, наприклад, жити в його квартирі. Це буде вважатися фактичним прийняттям спадщини. Однак якщо їх права будуть визнані нікчемними, їх зобов`яжуть повернути все майно. У будь-якому випадку спадкоємці не можуть продавати чи інакше розпоряджатися ним до повного вступу в права.

Після того, як мине півроку з дня відкриття спадщини, отримаєте у нотаріуса завірене свідоцтво, яке підтверджує ваші права. Такий же документ отримують всі інші спадкоємці. Після цього їм належить оцінка і фактичний розділ майна.

Майте на увазі, що претензії на майно з боку інших людей можуть надходити і після закриття вашого спадкової справи. Всі подібні суперечки вирішуються в суді. Суд розгляне нові обставини і або підтвердить ваші права на спадок, або перегляне їх.

Прийняття спадщини. Законом встановлено строк прийняття спадщини, рівний 6 місяців з моменту відкриття спадщини. В цей термін спадкоємці повинні з`явитися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини або здійснити фактичне прийняття спадщини. Дії, що визначають фактичне прийняття спадщини, вказані в п.2 ст.1153 ЦК України. Слід зауважити, що фактичне прийняття спадщини не звільняє спадкоємців від подачі заяви у нотаріуса.

Моментом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця або день визнання судом особи померлою. Крім прийняття спадщини можливий і відмова в законному порядку. Відмова від спадщини є незворотнім, безумовним і повним. Заява про прийняття спадщини може бути відправлено нотаріусу поштою або через інших осіб на підставі довіреності. При цьому потрібно нотаріально посвідчений підпис заявника.

Оформлення прав на спадщину. Разом з поданням заяви про прийняття спадщини потрібно подати ряд документів, необхідних для отримання свідоцтва про право на спадщину. Для його видачі прийнято писати окрему заяву на оформлення свідоцтва, так як законом не встановлено його обов`язкове отримання. Свідоцтво про право на спадщину необхідно для подальшого вступу в майнові права, наприклад, права власності. Якщо ж у спадок переходить то, що не потребує реєстрації прав, то свідоцтво не потрібно.

Пакет документів для оформлення свідоцтва про право на спадщину повинен включати:
• свідоцтво про смерть або рішення суду, в якому особа визнається померлим;
• довідку з місця проживання спадкодавця і проживають разом з ним людей;
• основи успадкування - Документи, що підтверджують родинні стосунки з спадкодавцем, або копію заповіту (оригінал заповіту зберігатися у нотаріуса);
• документи про належність майна спадкодавцеві - договори купівлі-продажу, якщо майно не поставлено на реєстраційний облік, технічний паспорт транспортного засобу, його свідоцтво про реєстрацію, інші свідоцтва про правах власності, банківські договори, при наявності грошових вкладів. Конкретний перелік документів спадкодавця на майно індивідуальний для кожного випадку вступу в права успадкування;
• оціночні документи на майно, що встановлюють його вартість: довідка з БТІ на будинок або квартиру, оцінний акт на транспортний засіб, довідка з комітету із землеустрою на земельну ділянку;
• заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на нього.

При оформленні прав на спадщину потрібно заплатити нотаріальний тариф за видачу свідоцтва. Цей момент регулює п. 22 ст. 333.24 Податкового кодексу РФ. Для спадкоємців першої, другої черги ставка становить 0,3% від вартості спадщини, але не більше 100 тис. Руб. для інших спадкоємців - 0,6%. вид успадкування (За законом чи за заповітом) не впливає на відсоток ставки.

Від сплати нотаріального тарифу можуть бути звільнені:
• недієздатні особи, над якими встановлено опіку, неповнолітні на момент відкриття спадщини;
• спадкоємці, якщо спадкодавець був застрахований за рахунок організації і загинув в результаті нещасного випадку на роботі;
• спадкоємці, які успадковують житло, де вони проживали разом зі спадкодавцем і продовжують жити далі.

Свідоцтво про право на спадщину видається в будь-який час через 6 місяців з моменту відкриття спадщини. При цьому законом не встановлено обов`язкове особиста присутність спадкоємця при отриманні свідоцтва, і воно може бути відправлено йому поштою в установленому порядку.