Чужі гроші
Приміром, два громадянина укладають договір позики, причому (хоча і не обов`язково) за цим договором у разі невиконання позичальником умов договору в термін на залишок заборгованості нараховується пеня, тобто грошовий штраф. Через деякий час кредитор потрапляє в аварію і втрачає здатність (знаходиться в комі, страждає амнезією і ін.), Виконувати розпорядження щодо виданого колись позики в такому стані він не може, але ж зобов`язання з боржника не знімаються, а це означає, що позичальник яким -то чином зобов`язаний повернути гроші саме кредитору і саме в призначений термін. Вихід - звернутися до нотаріуса.
У цій ситуації боржник вносить суму боргу на депозит нотаріуса, надавши договір позики і заяву, в якій зазначає, що кредитор знаходиться в недієздатному стані, прописує суму заборгованості на дату складання заяви і повідомляє, що передає саме цю суму в якості сплати за кредитом нотаріусу на зберігання.
Депозит може бути оформлений і в тому випадку, якщо кредитор навмисно ховається від позичальника або його місце знаходження не відомо.
Нотаріус приймає документи та суму, яка відправляється на спеціальний банківський рахунок, на договорі позики робиться відмітка, що зобов`язання кредитора виконані в повному або частковому об`ємі (в залежності від внесеної суми) в зазначену дату. Після чого нотаріус повідомляє кредитора про те, що гроші надійшли від позичальника і зберігаються на депозиті нотаріуса.
Таким чином, на практиці депозит нотаріуса - це грошові суми або цінні папери, які прийняті нотаріусом від однієї особи для передачі їх іншому відповідно до якогось договором.
зберігання депозиту
Послуги нотаріуса не безоплатні, як правило, оформлювач отримує певний відсоток від усієї прийнятої на зберігання суми в якості винагороди.
Зберігати гроші у себе нотаріус не має права, тому що законом передбачено, що від громадян він може приймати тільки документи, все інше повинно міститися в банківському сейфі.
Отримати свої гроші кредитор може в будь-який момент до закінчення терміну їх зберігання, пред`явивши договір позики, лист нотаріуса і документи, що засвідчують особу.
Розпоряджатися депозитом нотаріус не має права, але і термін зберігання сум у банку не безмежний. Законом обумовлено, що після закінчення терміну зберігання грошей, що не були затребувані кредитором, вся сума переходить у власність держави і перераховується банком до бюджету.
