Тим, хто хоче починати мережеву гру
У «майнкрафт» відміну мережевої гри від тієї, де бере участь тільки один геймер, не дуже принципово. Правда, тут всім учасникам доводиться здійснювати геймплей за тими правилами, що задані адміністратором (не важливо - йде все по локальній мережі або ж через звичайний сервер). До того ж, додається можливість битися не тільки з ворожими мобами, але і кожен із ближнім - якщо на даній ігровому майданчику дозволені PvP.
Приват зайнятий регіон бажано ще до того, як на ньому зведені споруди. При цьому потрібно охоплювати захистом трохи більшу територію, ніж буде відведена під будинок, щоб він не був впритул до кордонів ділянки.
У зв`язку з цим з`являються складності у вигляді гріферства, що став справжнім лихом для фанатів Minecraft, що грають на серверах. Такі шкідники нерідко псують віртуальне майно останніх, руйнують їх споруди і роблять інші капості, в яких стають рік від року все винахідливішими. Єдине реальне зброю проти них - плагін WorldGuard і даруемая їм можливість запрівачівать територію або окремі предмети зі своїх пожитків.
Тому новачкам варто вибирати саме ті ігрові ресурси, де приват дозволений. Зазвичай такі моменти відображаються у вихідних даних конкретного сервера. Потрібно пошукати сайти, на яких представлені списки таких ігрових майданчиків, і там вже визначитися, яка саме з них підходить за різними показниками. У числі останніх зазвичай вказуються не тільки PvP або опція запрівачіванія, а й, наприклад, ті карти, на яких відвідувачам такого сервера належить грати.
Нюанси того, як грати по мережі в minecraft
Слід з пропонованих на подібних ресурсах серверів вибрати саме той, який в даний момент знаходиться в онлайні (великі ігрові майданчики зазвичай бувають доступні чи не цілодобово). Скопіювавши або іншим способом зберігши його IP, треба потім запустити Minecraft у себе на комп`ютері і вибрати в його меню на багато користувачів режим гри (Multiplayer).
У відкрила після цього рядку геймеру треба буде вказати раніше запомненний IP-адреса обраного ігрового ресурсу. Система перекине його відразу в геймплей на тому сервері - на точку Спаун всіх гравців. Однак він не зможе і з місця зрушити, поки не зробить реєстрацію на сервері.
Конкретний час, за який відбувається реєстрація на сервері, залежить від технічних характеристик такого ресурсу та кількості присутніх онлайн гравців. Зазвичай вищезгаданий процес займає не більше п`яти секунд.
Для того, щоб виконати її коректно, потрібно буде відкрити чат - натисканням клавіші Т - і вписати туди команду / register, а через пробіл вказати пароль, з яким потім весь час доведеться заходити на даний ресурс. Нікнейм вводити не потрібно: оскільки геймер перед цим робив уже вхід в свій Minecraft, розпізнавання його імені гравця відбудеться автоматично.
Наступного разу, коли ця людина буде знову підключатися до того ж самому серверу, йому потрібно буде в чат писати дещо іншу команду. Комбінація слів тут буде простіше: / login і потім через пробіл пароль, вказаний при реєстрації.
Тепер, коли геймер вже в грі, йому треба вирушати на пошуки ділянки для спорудження будинку (який тут же слід приват, якщо серверні установки дозволяють подібне). Паралельно треба шукати дерево, вугілля і булижники. З першого Крафт верстак, на якому потім буде створюватися більшість потрібних для виконання різних ігрових завдань речей.
З вугілля з деревом робляться факели - в якомога більшій кількості, щоб гравець міг висвітлити ними власне житло (для запобігання Спаун в ньому різних монстрів) і брати їх з собою, коли спускається в шахту для видобутку ресурсів. З кругляка робиться піч - для випалювання нового вугілля, виготовлення злитків металів, приготування їжі і т.п.
Нюансів у Minecraft чимало, але більшість з них гравець швидко освоїть вже по ходу геймплея. У перші ж моменти в мережевій грі для нього набагато важливіше буде інше - виживання в першу ніч. Для цього і робляться вищезгадані приготування, що допомагають гравцеві освоїтися і створити запас матеріалів, що знадобляться для крафтінга на перших порах.
