Що таке вмененка і як по ній працювати

Раніше застосування ЕНВД носило обов`язковий характер. Підприємець, який потрапляв під застосування даного податкового режиму, зобов`язаний був протягом п`яти днів після початку діяльності стати на облік. Інакше йому загрожував штраф. Тепер у підприємців є свобода вибору - застосовувати УСН (ОСНО) або ЕНВД.

Для того, щоб почати застосовувати ЕНВД, необхідно написати заяву, в якому повідомити податкову про це. Заява подається за строго встановленою формою, для ІП - це ЕНВД-2, для організацій - ЕНВД-1. Передавати його потрібно до податкової за місцем реєстрації ІП та ТОВ або за місцем ведення діяльності. Датою початку використання ЕНВД буде дата, зазначена в заяві платника податків. Головне, щоб платник податків встиг встати на облік по ЕНВД протягом 5 днів після початку такої діяльності. Перейти на вмененку згідно із законом не можуть платники податків з чисельністю понад 100 осіб, а також компанії з часткою участі в них інших організацій не менше 25%.

Податкова ставка по ЕНВД встановлена в розмірі 15%. При цьому база оподаткування залежить не від реального доходу, а від фізичних показників: кількості працівників, посадочних місць, транспортних засобів, площі приміщення та ін. При розрахунку податку враховується фактична кількість днів, в яких компанія (ІП) вела свою діяльність. Податки ЕНВД сплачуються за підсумками кожного кварталу до 25 числа місяця, наступного за кварталом.

Для розрахунку податку ЕНВД за місяць базову прибутковість (вона зафіксована законодавчо для кожного виду діяльності) необхідно помножити на величину фізичного показника і на коефіцієнти К1 (в 2014 році він становить 1,672) і К2 (в кожному регіоні він свій). Потім потрібно отримане число розділити на кількість календарних днів місяця і помножити на кількість днів, коли компанія вела вмененную діяльність.

Платники ЕНВД звільнені від сплати ПДВ, податку на прибуток або ПДФО, майнового податку. Варто врахувати, що на ЕНВД неможливо врахувати понесені витрати.

Змінні податки можна зменшити на сплачені страхові внески до фондів за ІП та працівників. При цьому ІП з працівниками та ТОВ можуть зменшити податок з обмеженнями до 50%. Для ІП без працівників обмежень не передбачено, вони зменшують податок до 100%.

Бухгалтерська і податкова звітність при ЕНВД зведені до мінімуму. Підприємцям достатньо за підсумками кварталу здавати декларацію по ЕНВД (до 20 числа місяця, наступного за кінцем кварталу). Вести облік доходів і витрат їм не потрібно, тільки в разі суміщення декількох податкових режимів.

Особливий контроль податкова встановлює за урахуванням фізичних показників на ЕНВД. Якщо в такій якості виступає кількість працівників, то необхідно вести всі кадрові документи та облік робочого часу. Для роздрібної торгівлі фізичним показником є торгова площа, тому у компанії повинен бути на руках договір оренди із зазначенням площі магазину.

ІП та ТОВ на ЕНВД, які займаються роздрібною торгівлею, можуть працювати без касового апарату. Це пов`язано з тим, що їх податки не залежать від обсягу отриманих доходів. При цьому вони в будь-якому випадку зобов`язані видавати покупцям бланки суворої звітності (при наданні послуг) або товарні чеки (при продажу товарів).

При завершенні або припинення діяльності по ЕНВД підприємцю необхідно знятися з обліку. Якщо ТОВ або ІП це не зроблять, вони повинні будуть платити всі передбачені ЕНВД податки. Навіть якщо фактично вони не отримали в кварталі доходів, або зазнали збитків.