Що таке гендерне виховання і в чому його переваги


Англійське слово «гендер» буквально означає приналежність до того чи іншого роду, тобто підлозі. В ході гендерного виховання малюків формується їх соціальна статева приналежність, усвідомлення того, що він / вона чоловік / жінка. Формування так званої гендерної ідентичності починається в родині і залежить від ставлення самих близьких людей до малюка і один до одного. Від того, наскільки близькі йому батьки обох статей, настільки сильна його психологічний зв`язок і з мамою, і з татом. Але зміцнення закладених основ статевої приналежності відбувається в шкільні роки, в стінах навчального закладу та багато в чому залежить від методики викладання, ставлення педагогів до гендерної вихованню.

В ході гендерного виховання хлопчиків їм прищеплюються основи маскулінності, тобто поведінки, характерного тільки для чоловіків - вже з ранніх років бути сильним, не проявляти слабкість в будь-якій ситуації, вміти подбати про себе і своїх близьких. Такі знання і звички дуже важливі для становлення чоловіки в соціумі, його успішності і впевненості в собі, в повазі оточуючих до нього протягом всього його життя.

У формуванні особистості дівчинки в певний час, як правило, в 4-5 років, настає переломний момент, коли вона намагається наслідувати хлопчикам. Завдання батьків, які дотримуються гендерної методики у вихованні, постаратися зберегти з малятком довірчі і теплі стосунки, не намагатися зломити її прагнення бути сильною, а м`яко і ненав`язливо показати, що бути жінкою з чоловічими замашками і характером некрасиво і неправильно. Чисто жіночі навички і манери, щеплені в ранньому дитинстві, допоможуть зробити їй правильний вибір супутника життя і створити міцну благополучну сім`ю.

Гендерне виховання в освітніх установах - все за і проти


Якщо в родині метод гендерного виховання не викликає питань і сумнівів у більшості батьків, то навколо подібної освітньої методики все частіше виникають суперечки.

По суті, гендерне виховання дітей в школах полягає в поділі класів на чоловічі і жіночі. В ході занять акцент робиться саме на роль тієї чи іншої статі, його обов`язки і особливості поведінки. Думки провідних фахівців в галузі педагогіки про такому вихованні різняться, а в якості прикладу, причому як позитивного, так і негативного, призводять експериментальні класи роздільного навчання в декількох школах країни.

Хтось із фахівців категорично проти такого методу навчання, так як вважає, що роздільне навчання і акцент у вихованні саме на статеву приналежність, негативно позначається на соціалізації людини в суспільстві після його виходу зі стін навчального закладу. Прихильники ж гендерної освіти наводять як аргумент на його користь те, що показники успішності в роздільних класах значно вище, а соціальна адаптація відбувається під час спілкування з протилежною статтю поза уроками.

Крім того, противники гендерного методу вказують і на особливості характеру деяких дітей як на фактор ризику, наприклад, занадто активні дівчатка просто не можуть прижитися в чисто жіночому класі, а хлопчикам з м`яким характером складно засвоювати знання в колективі, де популяризуються тільки сильні сторони особистості . У подібних випадках гендерне виховання не тільки не приносить користі, а й може завдати шкоди психіці дітей.