Як виховувати гіперактивних дітей

Синдром дефіциту уваги і гіперактивності - Неврол-поведінковий розлад розвитку, який починається у дітей в самому ранньому віці. Його симптоми: труднощі концентрації уваги, надмірна енергійність і погано керована імпульсивність. Тільки на основі всіх цих трьох критеріїв можна поставити діагноз!
Як виховувати гіперактивних дітей

Вам знадобиться

  • Відвідування педіатра, психоневрологічні дослідження, медикаментозне лікування, психологічні рекомендації

Інструкція

1
Якщо дитина дуже рухливий, далеко не завжди слухається батьків, бурхливо демонструє свій протест і вередує, але при цьому добре встигає на заняттях в садку чи школі, повністю засвоює матеріал і може запам`ятовувати вірші, то про синдром гіперактивності не може йтися. Це не хвороба, а вікова особливість дитини або дефект виховання.
Якщо ж дитина не може довго зосереджуватися на завданні, допускає багато помилок через неуважність, відчуває труднощі в організації самостійної роботи, відповідає на питання не замислюючись і не до ладу, втручається в чужу розмову, не спитавшись «встряє» в ігри і т.п. , то слід звернутися до педіатра, який, крім призначення заспокійливих крапель, повинен направити батьків з дитиною до невролога, психоневролога чи психолога.
2


Мамі і татові важливо усвідомлювати: дитина саме хворий, тому марно лаяти і тим більше карати його за «неадекватний» поведінку.
3
Психологи рекомендують кілька основних методів виховання гіперактивних дітей. Дитину треба поважати і приймати його таким, яким він є. Йому слід допомогти відрегулювати процес виконання завдань - правильно облаштувати «робоче місце», організувати розпорядок дня і т.д. Не варто нічого переробляти за дитиною (тобто, по суті, робити за нього по-своєму).
4
Говоріть з чадом стримано і м`яко, уникайте слів «не можна» і «ні». Коли про щось просите, розбивайте довгу «завдання» на кілька коротких. Заохочуйте дитину за всі види діяльності, що вимагають концентрації уваги, і взагалі більше говорите про його успіхи.



5
Треба давати дитині можливість виплеснути свою енергію (це можуть бути тривалі прогулянки і заняття в спортивних секціях), але при цьому оберігати чадо від перевтоми. Постарайтеся рідше бувати з дитиною в місцях масового скупчення народу.
Зверніть увагу
Найчастіше обстеження проходять в три етапи. Спочатку медики оцінюють, як поведінка дитини співвідноситься із загальноприйнятими діагностичними критеріями. Батьків детально розпитують про вагітність, пологи, перенесених крихіткою захворюваннях і його вчинках (тобто лікарі збирають повний сімейний анамнез).
Потім за кількістю помилок дитини в результатах спеціальних тестів і за часом, який він витратив на ці завдання, вимірюються параметри уважності.
Після здійснюється електроенцефалографічне дослідження: за допомогою електродів, які закріплюються на голові дитини, фіксуються електричні потенціали мозку і виявляються патологічні зміни.

Існують і більш сучасні методи визначення синдрому дефіциту уваги і гіперактивності - із застосуванням магнітно-резонансної томографії. Підвівши підсумки всіх етапів дослідження, лікар поставить дитині діагноз.

Корисна порада
Лікування синдрому дефіциту уваги і гіперактивності поєднує в собі психологічну і медикаментозну (аж до використання антидепресантів) корекцію. Однак самі батьки багато в чому можуть допомогти чаду, якщо будуть ставити перед ним максимально конкретні і зрозумілі йому завдання і разом з дитиною чітко дотримуватися режиму дня і порядок дій в певних ситуаціях. Обов`язково хваліть дитину, якщо він щось зробив правильно! Будьте спокійні і терплячі.


Увага, тільки СЬОГОДНІ!


Оцініть, будь ласка статтю
Всього голосів: 90
Увага, тільки СЬОГОДНІ!