Ставлення до такої рисі характеру як скромність у багатьох країнах складається по-різному. У Сполучених Штатах лагідного людини неодмінно витіснять на задній план безцеремонні і зовсім безсоромні кар`єристи, які прагнуть заполонити собою все можливе простір. У Норвегії ж ситуація зовсім інша, так як скромність там розцінюється не тільки як пристойна поведінка в суспільстві, а й відсутність прагнення до розкоші і претензійною нарядам.

Крайні прояви скромності

Найчастіше скромність змішують з крайнім її проявом, а саме самознищенням, при якому людина принижує свої власні можливості, не прагне будь-яким чином проявити себе. Ці два поняття слід розмежовувати, так як скромна людина хоч і не ставить свою особистість наперед, але при цьому не забуває про індивідуальний саморозвиток. Зазвичай невибагливий супроводжує адекватну самооцінку.

Скромність як придбана з народження риса характеру

Скромність як придбана з народження риса характеру, дає безліч переваг по життю, в першу чергу свободу від самовпевненості і марнославства. Володіючи такими корисними якостями як уміння слухати, здатність на самопожертву, благодійність, людина буде любимо не тільки в колі сім`ї та друзів, а й у багатьох колах суспільства.

У середовищі освічених людей скромність аж ніяк не розцінюється як якийсь недолік, неможливість самовираження або в цілому неспроможність людини. Останній аргумент регулярно використовується прихильниками бунтарства і незалежності як того, що скромні люди найчастіше мають середній заробіток, ведуть помірний спосіб життя. Суть подібної претензії впирається в відмінність морально-етичних і моральних установок людей, в цілому різняться їхні життєві пріоритети.

Скромність і тиск оточуючих

Однак деякі під тиском оточуючих або по наростаючому невдоволення собою щиро прагнуть придушити в собі скромність як рису характеру іншими якостями, наближеними до нахабства. Але в такому випадку варто ретельніше розглянути власне Я, розібратися, заради чого варто міняти себе.

Часом люди усвідомлено ховаються за маскою скромності, намагаючись приховати від інших невпевненість в собі, сором`язливість. Це стає зручною формою подачі себе в соціумі. Такі особистості часто неврівноважені і роздратовані, що особливо яскраво проявляється в стресових ситуаціях, коли їх внутрішній дискомфорт виходить назовні.

Відрізнити щиру скромність від облуди досить просто, її характеризує простота і щирість. Тому слід звертати увагу не тільки на поведінку людей, їх якості, а й якомога частіше дивитися на себе з боку.