Причини запалення жовчного міхура
Існує два різновиди холецистита: гострий і хронічний. Перший представляє найбільшу небезпеку, так як під час нападу існує ризик виникнення перитоніту. Однак хронічний холецистит теж вимагає спостереження і лікування, так як запалений жовчний міхур є не тільки осередком інфекції, але і своєрідною «бомбою уповільненої дії». Раптове загострення хронічного холециститу може привести до печінкової кольці і становити загрозу життю.
Основною причиною виникнення холециститу є інфекція. Вона може потрапити в жовчний міхур через кишечник, а також з потоком крові або лімфи. Додатковим фактором розвитку запалення може бути поганий відтік жовчі, який розвивається внаслідок:
Холецистит може бути ускладненням ентероколіту, панкреатиту, апендициту, а також дисбактеріозу кишечника. Крім того, патогенна флора може проникнути в жовчний міхур з сечостатевої та дихальної системи.
- неправильного харчування-
- малорухливого способу життя-
- спадкової предрасположенності-
- вроджених аномалій розвитку жовчного міхура і жовчовивідних протоков-
- зміни мікрофлори шлунково-кишкового тракта-
- порушення обміну речовин-
- ферментної недостатності-
- жовчнокам`яної хвороби.
Крім того, відтік жовчі може порушуватися у вагітних жінок, а також людей, які страждають ожирінням.
симптоми холециститу
При запаленні жовчного міхура не виникає якихось специфічних симптомів, нетипових для інших захворювань шлунково-кишкового тракту. Саме тому для постановки діагнозу потрібна консультація гастроентеролога або терапевта і комплексне обстеження. Лікар може припустити холецистит при наявності наступних скарг:
- різка або тягне біль під правим ребром і нижче, що концентрується не тільки в боці, але і віддає в область лопаток, плеча і предплечья-
- зміна смакових пристрастей, а іноді і повна втрата аппетіта-
- металевий присмак у рту-
- нудота, нерідко супроводжується рвотой-
- ізжога-
- отрижка-
- проблеми зі стільцем (можливі як запори, так і діарея).
Крім того, про запалення жовчного міхура в деяких випадках може свідчити жовтяниця, підвищення температури тіла, біль при глибокому вдиху, що підсилюється після прийому їжі.
діагностика холециститу
Діагностика холециститу здійснюється лікарем після огляду пацієнта і проведення додаткових обстежень. До них відносяться:
- загальний і біохімічний аналіз крові-
- аналіз крові на цукор-
- аналіз калу на яйця глістов-
- бактеріологічне і мікроскопічне дослідження жовчі-
- ультразвукове дослідження органів черевної полості-
- рентгенологічне дослідження (при підозрі на жовчнокам`яну хворобу) -
- дуоденальне зондування (проводиться при відсутності каменів) -
- гастроскопия (ЕГДС).
Перераховані обстеження не завжди проводяться в повному обсязі. У деяких випадках для постановки діагнозу лікаря досить укладення узі, аналізів крові і очного огляду.
лікування холециститу
При наявності ознак холециститу, а також лабораторного підтвердження інфекції потрібне лікування антибіотиками. Крім того, проводиться терапія, спрямована на поліпшення відтоку жовчі і відновлення прохідності жовчовивідних проток (спазмолітичні і жовчогінні засоби).
Величезне значення має лікувальна дієта, яка полягає у відмові від наваристий бульйонів, гострих, копчених, солоних і смажених страв, кислих ягід і хлібобулочних виробів. До дозволеним продуктів відносяться вегетаріанські супи, висівки, приготовані на пару м`ясо, риба і птиця, макарони, крупи, компоти і киселі. Харчування має бути дробовим і частим. Якщо живіт продовжує хворіти незважаючи на проведене лікування, дієта може бути посилена.
При наявності каменів в жовчному міхурі, а також при відсутності ефекту від медикаментозної терапії лікар швидше за все запропонує хірургічне лікування. Воно полягає у видаленні жовчного міхура під загальним наркозом. Операція може бути порожнинної і лапароскопічної.
Людині, яка пережила видалення жовчного міхура, показана довічна дієта. Крім того, бажаним буде вживання жовчогінних трав, таких як безсмертник, деревій, звіробій, кукурудзяні рильця, польовий хвощ і т.д.
