Фізичні симптоми гострого нервового розладу або зриву
Характерні для нервового зриву рухові розлади супроводжуються втратою м`язової сили, що іноді призводить до паралічу. Паралізована або частково паралізована кінцівка стає млявою і розслабленою, в ній практично немає опору при пасивних рухах. При центральному паралічі спостерігається зворотне явище - підвищується м`язовий тонус, поліпшуються рефлекси сухожиль.
При іншому типі нервових розладів може з`явитися тремтіння пальців, рук і підборіддя. Здійснювати швидкі і точні рухи стає важко. Іноді різкі або навпаки хвилеподібні повільні рухи відбуваються мимоволі.
При порушенні роботи мозочка під час нервового зриву спостерігається нечіткість або уповільнення мовлення, гіпотонія кінцівок, здригання і розмашисті аритмічний руху. Тобто, навколишні спостерігають, як людина в нервовий розлад вигукує або бурмоче нескладні фрази, смикає ходить і невпопад розмахує руками. З`являється «мозжечковая хода»: нестійке положення сидячи і стоячи, широко розставлені ноги, людині стає важко ходити і стояти.
Іноді під час нервового зриву з`являється розлад відчуття дотику, часткова або повна втрата нюху, порушення смаку та нюхові галюцинації. Також погіршитися можуть і функції інших органів почуттів (зору), з`являються запаморочення. Слід зазначити і наявність різних болів. Найчастіше це головний біль, болі в шиї і нижньої частини спини.
Патології нервової системи при розладах виражаються порушеннями свідомості (непритомність, кома), істеричними і епілептичними припадками, порушеннями сну (лунатизм, хронічне безсоння або надмірний сон). Нервовий розлад може виражатися у швидкій стомлюваності, безпричинної тривожності, перепадах настрою і порушеннях розумової діяльності.
Як діагностувати нервові розлади або зриви
Діагностика здійснюється за допомогою огляду пацієнта терапевтом або невропатологом. Визначається орієнтація в часі, просторі і власному «я», перевіряється реакція зіниць на світло, виявляються порушення мови і зниження інтелекту. Доктор дивиться на те, як пацієнт тримає витягнуті руки, і фіксують порушення їх руху. Іноді наявності вищевказаних симптомів і простого огляду буває недостатньо, тому проводять додаткові дослідження.
До додаткових досліджень належить комп`ютерна томографія, яка виявляє наявність крововиливів, набряку і розм`якшення мозку, абсцесу і артеріовенозної мальформації. Для більш точної і безпечної діагностики використовується магнітно-резонансна томографія. Для виявлення зміни судин головного мозку використовується ангіографія, а для вивчення судин шиї застосовують ультразвукове дослідження. Для виявлення інших патологій використовуються інші методи діагностики. Лікування призначається лікарем залежно від діагнозу.
