Вакцинопрофілактика - найважливіший розділ сучасної медицини. Саме щеплень людство зобов`язане тим, що багато захворювань, через які колись вимирали цілі країни, сьогодні залишилися в далекому минулому. Завдяки вакцинації, сучасна людина дізнається про віруси чорної віспи або чуми тільки з книг і медичних журналів. Деякі щеплення від найбільш поширених хвороб людина отримує відразу ж після народження, згідно з відповідним календарем.
Історія вакцинації почалася в XVIII столітті, коли британський вчений Едуард Дженнер винайшов першу в світі вакцину проти віспи.
Серед безлічі щеплень, які нам ставлять протягом життя, зустрічаються препарати різних типів. Найчастіше лікар ставить пацієнту вакцину або лікувальну сироватку. Незважаючи на те, що і вакцини, і лікувальні сироватки є методами профілактики інфекцій, між ними є істотні відмінності.

Що таке вакцина?

Перша в історії медицини вакцина була створена в XVIII столітті. Едуард Дженнер, британський вчений, виготовив вакцину від віспи, використовуючи для цього вірус коров`ячої віспи, витягнутий з організму хворих тварин. Коров`яча віспа не уявляла небезпеки для людини, проте сприяла виробленню особливих антитіл, які захищали людей від захворювання. Завдяки вакцині Дженнера, захворюваність віспою почала знижуватися. Наступний етап в історії вакцинопрофілактики пов`язаний з ім`ям знаменитого вченого Луї Пастера. Він продовжив дослідження Дженнера і почав створювати вакцини на основі ослаблених мікроорганізмів.

Таким чином, вакцина - це мікроорганізми або їх токсини, попередньо ослаблені або вбиті, щоб не заподіяти шкоди людському організму. Вакцини стимулюють захисні сили організму, сприяють виробленню власних антитіл і адаптації імунної системи до певних видів збудників.

Що таке сироватка?

Якщо у відповідь на введену вакцину організм починає виробляти антитіла самостійно, то лікувальна сироватка являє собою набір готових антитіл. Після введення сироватки не потрібно додаткового часу для формування повноцінного імунітету. Нерідко ін`єкції з сироваткою роблять в разі безпосереднього зараження, коли профілактичні заходи вживати вже пізно.

Прикладом сироватки швидкої дії служить щеплення від правця. Протиправцеву сироватку вводять відразу ж після пошкодження шкірних покривів, щоб не допустити розвитку хвороби в разі зараження.

І вакцини, і сироватки вводяться за допомогою ін`єкцій. Вважається, що сироватка відрізняється від вакцини ще й тим, що вона рідше викликає алергічні реакції у пацієнта. Проте, лікар повинен уважно вивчити стан пацієнта перед введенням препарату і дотримуватися всі необхідні правила, щоб уникнути можливих ускладнень.