Подивитися потрібно, в першу чергу, на власні вимоги до дитини. Чи даєте ви йому право вибору? Почніть з малого: що з`їсти на сніданок або які шкарпетки надіти. Поступово сфера питань, в яких можна буде довірити рішення дитині, буде збільшуватися.

Але пам`ятайте, що по початку обов`язково потрібно давати дитині варіанти для вибору. Ставлячи питання: «Що тобі приготувати на сніданок?», Цілком можливо отримати в якості відповіді торт, цукерки або ще щось незвично смачне на думку дитини. Кілька років життя дитини це питання має виглядати приблизно так: «Яку кашу ти хочеш на сніданок: гречану або вівсяну?». Тоді дитина навчиться вибирати з можливих варіантів. А пізніше і сам зможе запропонувати свій адекватний варіант.

Зворотний бік самостійності - відповідальність за свій вибір. Дитина повинна навчитися приймати наслідки свого вибору. І звичайно, в перший час йому знадобиться допомога батьків. Інакше він не зрозуміє, що не варто одягати вовняні шкарпетки в літню спеку просто тому, що в них жарко. Якщо просто забороняти подібні експерименти без пояснення причин, то він буде здаватися дитині безпричинної примхою батька, не більше. А ось провівши півгодинки в них, дитина зніме і в наступний раз буде мати більшу довіру до попереджень батьків, адже їх правоту він уже перевірив досвідченим шляхом.

Дати самостійність дитині і не контролювати його батькам буває дуже важко. Але бути батьком - важка робота. Іноді доводиться жертвувати власним спокоєм заради дитини. І це якраз той випадок. Адже, контролюючи кожен крок улюбленого чада, простіше бути впевненим в тому, що все з ним добре, що його здоров`ю та добробуту нічого не загрожує. Але при тому слід пам`ятати, що це просто необхідно зробити для блага дитини. Адже батьки не зможуть бути поруч з ним все життя. І найкраще, що можуть зробити люблячі батьки - підготувати його до дорослого самостійного життя.