Літні олімпійські види спорту: академічне веслування
Виділяють два види судів, на яких пливуть веслярі: орні і парні. На орних судах спортсмени сидять по обидва боки борту, і кожен гребе тільки одним веслом. Крім того, на цих судах може бути двоє, четверо або вісім веслярів. На другому судні учасники змагання пересуваються за допомогою двох весел. У цих човнах допускається наступні варіанти числа спортсменів на борту: один, два або чотири.
У складі команди може бути призначений керівник. Його підлога повинна збігатися зі статтю основного складу. Це є обов`язковою умовою для участі в олімпійських іграх, хоча в інших змаганнях з академічного веслування його дотримання не важливо.
Окремо проводять змагання по човнах легкої ваги. Такі запливи ввели з 1996 року.
Траса для проведення гонок є прямою протяжністю 2 км.
Відрізняє даний вид змагань той цікавий факт, що кращі результати проходження гоночної траси не фіксуються як рекордів, і це справедливо, адже час подолання заданої дистанції може бути збільшено за рахунок незалежних від спортсменів факторів. До них відносяться напрямок і сила вітру, температура води, інтенсивність і напрямок течії і навіть ступінь забруднення водойми, в якому проводять змагання.
Особливу популярність академічне веслування придбала в Росії, США, Австралії, Нової Зеландії, Румунії та країнах Західної Європи.
Серед кращих веслярів-чоловіків можна виділити англійця Стіва Редгрейв. Він, приймаючи участь в п`яти олімпійських іграх, приніс своїй країні 5 золотих медалей і 1 бронзову. Кращий результат серед жінок належить румунці Елізабет Липа-Оленюк, на 6 олімпіадах отримала 5 золотих медалей, 3 срібних і 1 бронзову.
