Як пройшла олімпіада 1972 року в мюнхені
За підсумками змагань лідерами в медальному заліку стали спортсмени з СРСР, що завоювали 50 золотих, 27 срібних і 22 бронзові медалі. Цікаво те, що радянським спортсменам було поставлено завдання - виграти не менше 50 золотих нагород на честь 50-річчя утворення Радянського Союзу. З поставленим завданням радянські олімпійці впоралися. Друге місце зайняла команда США, її спортсмени отримали 33 золотих, 31 срібну і 30 бронзових нагород. Третє місце дісталося НДР з 20 золотими, 23 срібними і 23 бронзовими медалями.
Дуже наполегливими були змагання легкоатлетів. Радянському спринтерові Валерію Борзову вдалося завоювати відразу дві золоті медалі, порушивши неподільну монополію американців. Для вітчизняних спортсменів це були перші золоті медалі в спринті. Віктор сані виграв свою другу золоту медаль у потрійному стрибку. Чемпіоном в стрибках у висоту став ленінградський студент Юрій Тармак, який здолав висоту в 223 см. Блискуче виступила гімнастка Ольга Корбут, завоювавши відразу три медалі вищої проби і одну срібну.
Сенсаційний результат показали в Мюнхені кубинські боксери, тренованих радянським тренером Андрієм Червоненко, вони виграли три золоті медалі. Всього трохи відстали від них боксери з СРСР з двома золотими нагородами. Всі золоті медалі, крім однієї, дісталися радянським гребців у веслуванні на байдарках і каное. У вільної та класичної боротьби борці з СРСР завоювали 9 золотих медалей.
Не обійшлося на олімпіаді і без спортивних сенсацій - зокрема, небувалого успіху домігся американський плавець Марк Спітц, який завоював одразу сім золотих медалей і встановив при цьому сім світових рекордів.
На жаль, Мюнхенську олімпіаду затьмарила трагедія із захопленням 5 вересня палестинськими терористами спортсменів команди Ізраїлю. Дуже непрофесійна спроба поліції звільнити заручників привела до загибелі одинадцяти спортсменів і одного поліцейського. Саме ця трагедія спонукала спецслужби світу до створення спеціальних груп по боротьбі з тероризмом.
Олімпіаду вирішено було продовжити. Однією з причин такого рішення було бажання показати, що зусилля терористів не можуть зломити дух спортсменів, а Олімпійські ігри понад будь-яких політичних розбіжностей.
