Чи існує вроджена грамотність

Насправді, формулювання «вроджена грамотність» не зовсім коректна. Адже поняття «грамотність» означає знання правил граматики і вміння ними користуватися. Так що «вродженої» вона в принципі не може бути, тому що знання не передаються генетично. Те, що в народі називається «вродженої грамотністю», правильніше буде назвати «почуттям мови», тобто здатністю швидко орієнтуватися в правилах мови. Вродженим ж може бути схильність до навчання тих чи інших предметів. Наприклад, якщо у людини краще функціонують частини мозку, що відповідають за логічне мислення, йому легше буде вивчати точні науки, такі як фізика або математика. Це можна порівняти з іншими здібностями - до музики або спорту. Так що «грамотність» - річ придбана.

На те, що називається «вродженої грамотністю», в першу чергу, впливає пам`ять, особливо зорова. Як правило, люди, яким приписують це властивість, багато читають в дитинстві. Особливо якщо вони читають класичну літературу. Високий інтелектуальний і культурний рівень цих творів, а так само граматично правильно написаний текст, неодмінно відкладеться в пам`яті. А якщо читати багато, то з часом мозок здатний так обробити накопичену інформацію, що самостійно виробить алгоритм вірно вибудуваної граматики і орфографії.

Крім того, не останню роль грає обстановка, в якій виріс дитина. Наприклад, якщо в родині спілкуються на якомусь діалекті, а дитина потім йде в російськомовну школу, йому буде набагато складніше орієнтуватися в російській мові, ніж тому, кого виховували російськомовні батьки. Те ж саме стосується дітей, вихованих в двомовній сім`ї - в підсвідомості дитини утворюється суміш з граматики з двох мов. Яскравим прикладом є ситуація в університетах Німеччини - на деяких спеціальностях студентам повторно викладається німецька мова, якщо вони родом з місцевості з сильно відрізняється від літературної мови діалектом.

Таким чином, «вроджена грамотність» утворюється за допомогою ряду факторів: середовища, в якій виріс дитина, хорошою пам`яттю, читанням літератури, заучування правил мови і, звичайно, практикою. Для розвитку «грамотності» необхідні постійні тренування. При написанні диктантів, дитина навчиться застосовувати накопичений словниковий запас, відклалися в пам`яті основи правопису і освічену ланцюжок «логічної грамотності» таким чином, що з часом формулювання правил забудуться, а людина все одно буде писати грамотно «на автоматі». Цей ефект і називається «вродженої грамотністю».