Не просто велосипед
Він з`явився в середині 1950-х років на одному з мінських заводів і викликав справжній фурор. «Орлятко» став велосипедом, перехідним від дитячого двоколісного до справжньому дорослому. Незважаючи на те, що аналогом «Орленка» був «Школяр», останній не користувався популярністю. Справа була в натяжна втулці заднього колеса. На «Школяр» вона занадто швидко приходила в непридатність. Інша справа «Орлятко», на який виробник встановив втулку, ідентичну справжньому дорослому велосипеду.
Для радянського підлітка велосипед грав зовсім іншу роль, ніж для сучасного школяра. Він був справжнім другом, а велосипед марки «Орлятко» і зовсім купували не кожному школяреві. Це пояснювалося його досить високою вартістю. Та й розміри багатьох радянських квартир не дозволяли помістити такого двоколісного друга. До речі, велосипед «Школяр» мав дещо менші розміри, але і це не зробило його популярнішим. Мрія радянського підлітка важила 12,5 кг. «Орлятко» мав поворотний регульований під індивідуальну висоту хромований кермо.
Крім Мінська, «Орлятко» випускався в Литві. Такі велосипеди мали напис Ereliukas ( «Орлятко») на рамі. До речі, так називалася чоловіча різновид велосипедів, що має чоловічу раму. Дівоча модель з велозаводів Шауляйна носила назву «Ластівка» і відрізнялася рамою.
Передавали у спадок
«Орлятко» призначався для поїздок по будь-яким трасах. У його комплектацію входили аптечка для ремонту шин, насос, маслянка. За додаткову плату можна було придбати велосипед з фарою, генератором, лічильником пройденої відстані.
Та й без усього цього «Орлятко» ставав справжнім хлопчачим багатством. Швидше, статусом. Щасливий володар велосипеда обов`язково дозволяв приятелям прокотитися гурток-другий в полі видимості, попередивши про акуратному поводженні з «Орлят». Ніхто не ображався, бо в очах хлопців велосипед, та ще й такий, здавався станом. Тоді на велосипедах проводили багато часу, навіть грали в квача, як би неймовірно це не звучало. А вже про стрибки з трампліну і злети на велосипеді в гори годі й казати. Повзрослевший господар «Орленка» часто передаровують легендарну машину молодшому приятелю. І навіть був у вжитку велосипед залишався предметом гордості і заздрості.
За спогадами деяких володарів «Орленка», він ламався досить часто, вередував. Наприклад, зіскакувала ланцюг. Однак це стосується перших моделей. Пізніше знаменитий велосипед вдосконалили. Зокрема, спаяна рама перших моделей перетворилася в таку, яку мав велосипед для дорослих «Україна». «Орлятко» придбав ширші хромовані крила.
Взагалі, для радянської молоді слово «Орлятко» завжди викликало тільки хороші асоціації: піонерський табір, звучна пісня і кращий в світі велосипед.
