Максимальна глибина Маріанської западини (розлом провал Челленджера) сягає 11 035 метрів. Розлом названий так на честь судна, переобладнаного з рибальського траулера. Його розробка відбувалася під керівництвом Жака Пікара. Жолоб був відкритий і нанесений на карту в 1951 році Жаком Пікаром і Дональдом Уолшем за допомогою батискафа «Трієст», який досяг глибини 10 900 метрів. А в 1960 році був опущений «Челленджер II».
В районі Маріанської западини мешкає безліч живих організмів, невідомих раніше науці. Навіть сьогодні вчені не можуть з упевненістю сказати, що досліджували глибини повністю. Ніхто не знає, що можливо ще виявити в настільки губок місці океану.
На такій глибині живуть не тільки прості бактерії, риби та інші дивні істоти, яким навіть важко дати класифікацію. Наприклад, риба-рибалка. Названа так за рахунок невеликого свячень «кульки» над пащею, що служить приманкою для риб. Величезні 1,5-метрові черви, дивні желеподібні істоти з декількома парами очей і це далеко не всі види. Невелика кількість мулу, взятого для дослідження з провалу Челленджера, містило в собі більше 250 різновидів живих організмів.
Не варто забувати про той факт, що на глибину понад 150 метрів не проникає сонячне світло, тому всі живі організми мешкають в непроглядній пітьмі при низьких температурах і в воді з підвищеною солоністю і кислотним балансом.
Дослідження тривають і закінчаться ще не незабаром, та й в цілому людям відомо про морські глибини в багато разів менше, ніж про далеких точках космосу.
