У сучасній лінгвістиці існують різні точки зору на природу складу і проблему слогоразделенія. У загальному сенсі склад - це мінімальна одиниця членування мови. З фонетичної точки зору склад розглядається як звуковий відрізок мовлення, в якому один звук більш звучний в порівнянні з сусідніми. У фонетиці сутність складу може визначатися з акустичною та артикуляційної позицій. Підхід залежить від того, яка сторона мови важлива для дослідника. Артикуляційне розуміння стилю пов`язано зі звуковою стороною мови. Ми вимовляємо звук або сполучення звуків одним видихательним поштовхом, використовуючи артикуляційний апарат. Таке визначення складу можна знайти в шкільних підручниках.

З акустичної точки зору слово ділиться на склади залежно від ступеня звучності стоять поруч звуків. Тому склад може визначатися як поєднання звуків з різним ступенем звучності. Звучність - це те, як людина чує звук з боку. У складі завжди є складотворної і неслогообразующій звук. Наприклад, в слові «собака» три склади і складотворної голосних «о», «а», «о». Найбільш гучними вважаються голосні звуки або складові. Також звук можуть утворювати сонорні приголосні (р, л, м, н).

У фонетиці склади поділяють на відкриті і закриті, неприкриті і прикриті. Відкритий склад завжди закінчується складотворної звуком: ма-ма, жа-ра, ма-ши-на та ін. Закритий склад закінчується неслогообразующій звуком: стіл, тут, будинок та ін. Неприкритий склад починається на голосний звук: і-тог, о- на, у-хід і ін. Відповідно, прикритий склад починається на приголосний звук: бе-рЕТ, ме-ня, за-бути і ін. залежно від довготи звучання, розрізняють склади короткі і довгі. Ці склади важливі в віршуванні, коли треба написати вірш з правильною римою. Склади також можуть ударними або ненаголошеними.

Кінець одного складу і початок іншого в фонетиці називають слогораздела або кордоном складу. Слово ділиться на склади відповідно до загального для російської мови законом висхідної звучності або закону відкритого складу. Тобто звуки в слові розташовуються від менш звучного до більш звучне. Коли ми ділимо слово на склади, межа між складами найчастіше проходить після голосного і перед згодним: ма-ши-на, ма-га-зін, ка-ша і ін. Закон висхідній звучності завжди дотримується в складах, які не стоять на початку слова. Тому при розподілі слова на склади, ми використовуємо правила, в основу яких увійшли загальні закономірності в розподілі приголосних між голосними.