Підготовка до співбесіди
Батькам слід пам`ятати, що при підготовці дитини до співбесіди не варто створювати «екзаменаційну» атмосферу і вселяти в нього невпевненість різкими оціночними судженнями в разі неправильних відповідей на поставлені запитання.
Не менш, важливо психологічно підготувати першокласника до того, що знайомство з учителем буде відбуватися в незнайомій обстановці і швидше за все, без присутності батьків. Рекомендується пояснити дитині, що в разі розгубленості або незнання відповіді на будь-яке питання не варто мовчати, а краще попросити час на роздуми або почати міркувати вголос, продемонструвавши навички логічного мислення.
Також варто пояснити дитині, що відповіді на ці запитання найкраще давати докладними, в розгорнутій формі. Для формування цієї навички можна просити дитину переказувати прочитані розповіді або переглянуті мультфільми.
Питання на співбесіді
Багатьох батьків дуже хвилює той перелік питань, які будуть задані дитині під час вступу до першого класу. Як правило, ці питання діляться на блоки, які дозволяють визначити загальний кругозір майбутнього школяра, його психологічну та фізичну готовність до рівня шкільних навантажень, розвиток дрібної моторики, математичні знання, навички письма і читання.
Подання дитини про навколишній світ зазвичай перевіряється питаннями на знання свого домашньої адреси, імені батьків і родичів, їх професій. Дитина повинна орієнтуватися в видах транспорту, знати назви домашніх і диких тварин, птахів, рослин, розрізняти за ознаками пори року і доби, вміти порівнювати різні предмети.
Рівень готовності до навчання грамоті визначається за знаннями букв, навичкам читання і письма друкованими літерами. Також дитини можуть попросити прочитати напам`ять вірш, скласти по картинці невелике оповідання.
Для виявлення початкових математичних знань майбутнього першокласника можуть попросити назвати цифри, зображені на спеціальних картках, перевірити навички прямого і зворотного рахунку, порівняти цифри, розв`язати прості задачі на додавання і віднімання. Перевірка просторового мислення може полягати в проханні скласти геометричну фігуру з окремих фрагментів, розташувати предмети в певному порядку, перемістити предмети справа наліво і навпаки.
Рівень розвитку дрібної моторики перевіряють за допомогою малювання або складання мозаїки, копіювання нескладного візерунка, вміння зав`язувати вузлики або застібати ґудзики.
Заключна частина співбесіди, як правило, складається з питань, що дозволяють визначити ставлення дитини до навчання і його психологічної готовності до школи. Інтерв`юер зазвичай намагається зрозуміти, наскільки добре дитина усвідомлює важливість навчання, чи подобається йому школа, чому він може навчитися і як ці знання можуть стати в нагоді в житті.
