Психологічна готовність до школи
Готовність до школи визначається за двома параметрами - рівнем психологічного і фізичного розвитку. У поняття психологічного дорослішання входить мотивація дошкільника, вона поділяється на ігрову, навчальну, соціальну і мотивацію досягнень. Кращим варіантом, звичайно ж, стане наявність у дитини навчальної мотивації, коли він хоче йти в школу, щоб пізнавати світ, пізнавати нове. У разі мотивації досягнень дитина також хоче відвідувати уроки, але основним приводом для цього у нього стають хороші оцінки, похвала, нагороди, визнання. Це теж хороша форма устремління, але вона буває нестійка, тому що навіть одна погана оцінка або осуд вчителя може її зруйнувати.
Дитина, у якого головною формою виступає соціальна мотивація, буде рватися в школу за новими знайомствами, друзями. Бути може, він буде добре вчитися, бажаючи звернути на себе увагу вчителя або однолітків, але це ненадовго. Однак самі незрілі в психологічному плані - це діти з ігровою мотивацією. Вони приходять в школу з іграшками, розсіяні на уроках, не слухають пояснення педагога, не розуміють, навіщо їм потрібно щось писати, рахувати або виконувати домашні завдання. Звичайно, заняття в 1 класі часто проводять в ігровій формі, але це все ж більше навчання і отримання знань, ніж гра. Тому таких дошкільнят потрібно поки залишати в дитячому саду ще на рік.
Фізична готовність і інтелектуальний рівень дитини
Крім цього психолог, педагог або батьки повинні звернути увагу на підготовленість руки дитини до письма, виявити його інтелектуальний рівень, ступінь підготовленості до перших уроків. Для цього поспостерігайте за дитиною, проведіть невеликий тест, розпитайте його в спокійній обстановці, не підвищуючи голосу. Крім питання, чи хоче ваш малюк до школи, можна задати питання, що він там буде робити, хто буде вчитися з ним, навіщо йому ходити в школу. Поспостерігайте, як дитина поводиться в групі незнайомих людей, не замикається він. Чи може він близько 30-40 хвилин самостійно займатися якоюсь справою, наприклад, малюванням, спокійно сидячи на одному місці. Перевірте, чи вміє малюк рахувати до ста і вирішувати прості завдання, чи всі літери знає, чи добре вже читає. Чи вміє дитина складати зв`язний розповідь по картинці хоча б з п`яти пропозицій, чи знає він напам`ять кілька середніх або довгих віршів. Чи може він тримати ручку і писати нею прості фігури, чи добре він користується ножицями і клеєм, чи робить аплікації, розфарбовує чи картинки. Також дуже важливо, чи хоче Ваша дитина самостійно або йому постійно потрібна допомога.
Фізичний розвиток організму не менш важливо, ніж психологічна готовність. Тіло майбутнього школяра має набути рис дорослої людини, в ньому поступово відходять на другий план риси дитячого будинку. У дитини шкільного віку оформляється талія, арка стопи, суглоби на пальцях, починають змінюватися зуби. Діти, готові фізично, вміють роздягатися і одягатися самостійно, застібати ґудзики, зав`язувати шнурки, піднімаються по сходах по черзі обома ногами.
Криза дошкільного віку
Якщо дитина відповідає більшості цих пунктів, має по ним міцні знання і хороші навички, він до школи готовий. Однак батькам важливо пам`ятати, що саме в 6-7 років у дитини починається вікова криза, коли малюк перестає сприймати світ як дошкільника, лише через ігрову форму поведінки, але ще не знає, як навчитися бачити і пізнавати його по-іншому. Тому в цьому віці можливі перепади настрою, примхи дитини, необгрунтоване упертість, плач. Дорослі можуть приймати таку поведінку за бунт, прояв поганого виховання, але це не так. Дитині в цьому віці потрібні допомога і підтримка, так як він і сам себе не розуміє, і батькам нічого поки пояснити не може. А школа додає зайвий привід для стресу. Тому зі старшими дошкільнятами і молодшими школярами потрібно обходитися уважно, дати їм час адаптуватися до нових умов, звикнути.
