У другій половині 19 століття Росія вела активне освоєння далекосхідних територій, зміцнюючи свій вплив в восточноазиатском регіоні. Головним суперником в політичній і економічній експансії Росії в цьому регіоні була Японія, яка прагнула, у що б то не стало зупинити посилення впливу Російської імперії на Китай і Корею. В кінці 19 століття ці дві азіатські країни були дуже слабкі в економічному, політичному і у військовому плані і повністю залежали від волі інших держав, які безсоромно ділили між собою їх території. Росія і Японія брали в цій «дільбі» найактивнішу участь, захоплюючи природні ресурси і землі Кореї і Північного Китаю.

Причини що привели до війни

Японія, яка почала до середини 1890-х років проводити політику активної зовнішньої експансії географічно ближче розташованої до неї Кореї, натрапила на опір Китаю і вступила з ним у війну. В результаті військового конфлікту, відомого як Японо-китайська війна 1894-1895 років, Китай зазнав нищівної поразки і був змушений повністю відмовитися від усіх прав на Корею, передавши в розпорядження Японії ряд територій, в тому числі Ляодунський півострів, розташований в Маньчжурії.

Такий розклад сил в цьому регіоні не влаштовував великі європейські держави, що мали тут свої інтереси. Тому Росія спільно з Німеччиною і Францією під загрозою троїстої інтервенції змусила Японців повернути Ляодунський півострів Китаю. Китайським півострів був недовго, після захоплення німцями в 1897 році бухти Цзяочжоу китайський уряд звернулося за допомогою до Росії, яка висунула свої умови, які китайці були змушені прийняти. В результаті було підписано російсько-китайська конвенція 1898, по якій Ляодунський півострів переходив практично в безроздільне користування Росії.

У 1900 році в результаті придушення так званого «боксерського повстання», організованого таємним товариством Іхетуань, територія Маньчжурії була окупована російськими військами. Після придушення повстання Росія не поспішала виводити з цієї території свої війська і навіть після підписання в 1902 році союзницького російсько-китайської угоди про поетапне виведення російських військ, вони продовжували господарювати на окупованій території.

До того моменту загострилася суперечка між Японією і Росією через російських лісових концесій на території Кореї. У зоні дії своїх корейських концесій Росія під приводом будівництва складів для лісу потай будувала і зміцнювала військові об`єкти.

Загострення російсько-японської конфронтації



Ситуація, що складалася в Кореї, і відмова Росії виводити свої війська з території Північного Китаю привели до зростання конфронтації між Японією і Росією. Японія зробила безуспішну спробу домовитися з російським урядом, запропонувавши йому проект двостороннього договору, який був відхилений. У відповідь на нього Росія запропонувала свій проект договору, в корені не влаштовував японську сторону. В результаті на початку лютого 1904 Японія розірвала з Росією дипломатичні відносини. 9 лютого 1904 роки без офіційного оголошення війни японський флот для забезпечення висадки військ в Кореї напав на російську ескадру - почалася Російсько-японська війна.