Як розбирати іменник як частина мови

Щоб почати розбір, випишіть потрібну іменник з тексту. При цьому не змінюйте число і відмінок, в якому стоїть дане слово. Наприклад, «холодом». Якщо іменник вжито з приводом, то цей привід теж слід виписати, поставивши його перед іменником і взявши в круглі дужки. Наприклад, «(в) лісі». Тут же вкажіть приналежність до певної частини мови (іменник), загальне граматичне значення (предмет) і питання, на який відповідає дане слово.
Запис можна оформити наступним чином:
Холодом - ім. (Чим?), Позначає предмет.

Перший пункт морфологічного розбору - визначення початкової форми слова. Для іменників це називний відмінок однини (холод, ліс, моряк). Виняток становлять слова, які не вживаються в однині (джинси, ножиці, окуляри). Для них початкової буде форма називного відмінка множини.

Другий пункт розбору - визначення морфологічних ознак. Спочатку визначають постійні ознаки: власна назва або загальне, одухотворене або неживе, якого роду і якого відміни. Наприклад, у слова «ліс» такі постійні ознаки: загальне, неживе, чоловічий рід (можна записати в скороченому вигляді - м. Р.), II відміна.

Наступна частина другого пункту - визначення непостійних ознак. У іменників це число і відмінок. Наприклад, слово «(в) лісі» вжито в формі місцевого відмінка (Прогнози погоди) однини (однини). Однак у іменників, які не змінюються за числами (нафта, штани і т.п.), число слід віднести до постійних ознаками.

Третій пункт - визначення синтаксичної ролі слова в реченні. Зазвичай іменник є підметом, додатком або обставиною. Наприклад, іменник з пропозиції «Повіяло холодом» виступає в ролі доповнення.