Більшість військових істориків схиляються до думки про те, що, якби план начальника німецького генштабу Альфреда фон Шліффена був реалізований, перша світова війна могла піти зовсім за іншим сценарієм. Але ще в 1906 році німецький стратег був зміщений зі свого поста і його послідовники побоялися реалізовувати задум Шлиффена.

План блискавичної війни

На початку минулого століття Німеччина почала планування великої війни. Пов`язано це було з тим, що переможена кількома десятиліттями раніше Франція явно виношувала плани військового реваншу. Німецьке керівництво не особливо побоювалося французької загрози. Але на сході набирала економічну і військову міць Росія, що була спільницею Третьої республіки. Для Німеччини виникала реальна небезпека війни на два фронти. Добре це усвідомлюючи, кайзер Вільгельм віддав розпорядження фон Шліффену розробити план переможної війни в цих умовах

І Шліффена, в досить стислі терміни, такий план створив. Згідно з його задумом, Німеччина повинна була почати першої війну проти Франції, зосередивши на цьому напрямку 90% всіх своїх збройних сил. Причому війна ця повинна були бути блискавичною. На взяття Парижа відводилося всього 39 днів. На остаточну перемогу - 42.

Передбачалася, що Росія за такий короткий термін не зможе провести мобілізацію. Німецькі ж війська після перемоги над Францією будуть перекинуті на кордон з Росією. Кайзер Вільгельм схвалив план, сказавши при цьому знамениту фразу: «Пообідаємо ми в Парижі, а вечеряти будемо вже в Санкт-Петербурзі».

Провал плану Шліффена

Змінив Шлиффена на посаді начальника німецького генштабу Гельмут фон Мольтке сприйняв шліффенскій план без особливого захоплення, вважаючи його надмірно ризикованим. І з цієї причини піддав його грунтовної переробки. Зокрема, він відмовився сконцентрувати на західному фронті основні сили німецької армії і, з міркувань обережності, значну частину військ направив на схід.

А адже за планом Шліффена намічався охоплення французької армії з флангів і повне її оточення. Але через перекидання значних сил на схід у німецького угруповання військ на західному фронті просто для цього не вистачило наявних коштів. В результаті чого французькі війська не тільки не були оточені, а й зуміли нанести потужний контрудар.

Розрахунок на повільність російської армії в плані затяжний мобілізації також себе не виправдав. Вторгнення російських військ в Східну Пруссію буквально приголомшила німецьке командування. Німеччина виявилася в лещатах двох фронтів.