Практика хресних ходів має дуже давню історію. Ще з часів встановлення християнства як основний релігії Римської Імперії (IV століття) хресні ходи щільно увійшли в церковну богослужбове життя.
Хресний хід - це хід віруючих людей з іконами, виносними розп`яттями і хоругвами вулицями населеного пункту. Хресні ходи є видимим символом свідоцтва православної віри перед людьми. Такі ходи можуть здійснюватися не тільки по вулицях міста або села, а й просто навколо храму. При цьому, духовенство та хор співають певні молитви, читаються уривки зі Священного Писання.
За богуслужебному Статуту православної Церкви хресні ходи відбуваються під час храмових храмових свят. Також хресний хід може здійснюватися і за іншими пам`ятним церковним дат. Вчинення хресного ходу може бути визначено настоятелем конкретного храму.
Хресні ходи можуть проходити і в дні, коли в місто прибувають різні святині. Наприклад, чудотворні ікони Божої Матері. В такому випадку духовенство і народ можуть прямувати з чудотворною іконою з одного храму міста в інший. Хрещені ходи можуть також відбуватися і на святі джерела. Коли віруючі приходять на святе джерело, відбувається водоосвятний молебень.
Основною складовою хресного ходу є молитва віруючих людей. Кожен учасник такого ходи повинен про себе молитися про свої потреби, а також потреби своїх ближніх. Крім цього, під час хресних ходів здійснюється молитва за все населення міста чи села.
