Вина перед Богом: чому вона виникає


Перш ніж відповідати на питання, як вимолити прощення у Бога за свої гріхи, треба зрозуміти, звідки виникає почуття провини. Чи є це саме почуття провини покаянням, до якого постійно закликають святі?


Помічено, що тяжкі стани, коли ви хочете звернутися до Бога, виникають не від розуму (тобто не в ті моменти, коли ви розумієте, що формально порушили якийсь пункт заповіді), а за душевним натхненням. Коли важко стає не розуму, а душі.


Святі називають цей стан «розривом» душі з Господом. І гріх святі отці визначають не як якусь формальну провину, за яку людина повинна понести покарання. Таке сприйняття гріха дуже неглибоко, і швидше за характерно для католицтва. Гріх в понятті святих отців - це розрив душі з Богом. Це вчинок, який позбавляє людину гармонії на найглибшому рівні. Святі вміли слухати себе і свою душу дуже добре і «ловили» гріхи в самому їх зародку. Люди, що живуть в миру, усвідомлюють, що в душі немає гармонії, занадто пізно, тільки коли настає стан, коли звернутися більше немає до кого. В такому стані хочеться попросити у Бога прощення.

Як встати на шлях покаяння


До покаяння є два підходи. Перший підхід властивий російської православної традиції - це покаяння скоріше емоційне, яке найкраще позначити словом «крушить». Але багато святих говорять, що самі по собі погибіль і плач не їсти покаяння. Що по-справжньому «прощення душі» настає, коли душа знаходить рішучість жити по-новому. Коли людина в своїх вчинках «встає на нові рейки», вирішує почати нове життя.


У грецькій же традиції (яка древнє російської православної традиції і вважається в православному світі свого роду еталоном) покаяння сприймається більше не як погибіль, а як рішучість почати жити інакше. Навіть слово «покаяння» у греків називається «метанойя» - в перекладі на російську мову «переродження», «зміна способу мислення». На думку греків, тверда рішучість надалі не робити так, як раніше, і почати жити по совісті і в Божій Гармонії - це найкраще покаяння і краще очищення душі.


Тим, хто вирішив стати на шлях покаяння, можна дати кілька простих порад. Почніть ходити до церкви, якщо раніше цього ніколи не робили, або частіше відвідуйте богослужіння, якщо зазвичай робили це 1-2 рази на рік. Іноді не заважає на якийсь час виїхати в відокремлене місце, наприклад, в якій-небудь тихий монастир, де ви зможете подумати про своє життя, переглянути якісь вчинки. Не нехтуйте Таїнством Сповіді в церкві. Якщо ви ніколи не сповідалися, не соромтеся попросити священика розповісти вам, як відбувається Таїнство.


Взагалі, саме слово «прощення» щодо Господа найкраще визначити як відновлення гармонії і зв`язку з Богом. Це і є найкращий прощення. І воно домагається не тільки сльозами і молитвою, а й міцною рішучістю змінити себе, свій образ думок і своє життя. Там, де бажання і віра, там і Боже прощення.