Що сталося на україні
Кілька років керівництво ЄС і України готував усе необхідне для підписання угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Дана угода не влаштовувало російські керівництво. Зокрема тим, що після підписання цієї угоди Україна не зможе стати членом Митного Союзу. Російською стороною було зроблено ряд заходів для того, щоб пан Янукович відмовився від планів інтеграції країни в ЄС. Для народу України дане рішення Вівтора Януковича виявилося точкою неповернення.
1
Найактивніша і креативна частина українського народу - представники бізнесу, середнього класу, інтелігенція, студентство - побачила, що корумповане керівництво країни, яке економічно довело країну до останньої межі, тепер практично переступило цю рису, зробивши політичну зраду.
2
Увечері 21 листопада 2013 соціальних мережах Фейсбук і твіттер менш ніж за годину розлетівся пост незалежного журналіста Мустафи Найєма з закликом вийти на Майдан. Через дві години на Майдані було вже близько 500 чоловік. І люди все прибували. Багато хто залишився на всю ніч.
3
На наступний день з`явився перший веселий організаційний пост від Найєма, з разлетевшиеся потім тегом # Євромайдан: «Я знаю, що на вулиці бридко, холодно і мокро. Розумію, що для багатьох прийти на Майдан у таку погоду - це маленький подвиг. Так зробіть його)) Виходьте з квартир і офісів, беріть з собою парасольки, посмішки, друзів, родичів, термоси з чаєм, кавою, надягайте гумові чоботи і приходьте. Ми всі будемо тут. Сьогодні у нас вже є конкретний план: 18:00 - збір на Майдане- 19:00 - беремо листівки і йдемо роздавати на різні станції метро-22.00 - повертаємося на Майдан на початок установки сцени ». Так, з 5 постів Мустафи Найєма в Фейсбук почалася багатомісячна Акція протесту - євромайдан 2013-2014.
4
Акції протесту проти свавілля влади охопили всю Україну. Виняток склали Південно-Східні області. Там, мітинги на підтримку Януковича, втім як і мітинги прихильників євромайдан, були дуже нечисленні, тому обійшлося без особливих ексцесів. На жаль в Києві, де протестуючих, незважаючи на погрози і переслідування, підтримувала більшість населення столиці, все відбувалося набагато жорсткіше. Активна фаза протистояння суспільства і влади почалася після трагічних подій 30 листопада 2013, коли близько 4 ранку силовики з «Беркута», б`ючи палицями і ногами беззахисних студентів і творчу молодь, спробували розігнати євромайдан. Вони відтіснили протестувальників до Стели Незалежності. Мітингувальники опору не чинили. Поранені і побиті вони співали гімн України. Частина людей з пораненнями різної тяжкості потрапила до лікарні, частина - в Печерське РВВС.
5
У відповідь на дії влади і силовиків 1 грудня 2014 на акцію протесту в центрі Києві зібрався мітинг, в якому взяли участь близько півтора мільйона осіб. Кияни і жителі інших міст України, від стара до Млада, від священиків до олігархів, як могли надавали допомогу залишилися стояти на Майдані. Через соціальні мережі збиралися кошти. Закуповувалося все найнеобхідніше, а потім волонтери і звичайні небайдужі громадяни доставляли все, що потрібно, своїм ходом: в метро, на автобусах і на автомобілях. Везли дійсно все: від їжі та медикаментів до автомобільних покришок і мішків з піском для барикад.
6
На самому Майдані були організовані медичні, кухонні і численні волонтерські сотні. До речі, тоді ж сотня прихильників Дмитра Яроша отримала ім`я «Правий сектор» - лише тому, що вона перебувала праворуч від спонтанно організованою сцени. Необхідно відзначити, що за весь час існування євромайдан не було жодного факту мародерства, не постраждав жоден бутик або банк в центрі міста, працювали всі кафе і ресторани. Протестуючі захопили лише кілька адміністративних будівель, які пізніше були спокійно звільнені.
7
У січні в ході багатоденних переговорів між представниками опозиції і президентом Януковичем було досягнуто тимчасового компромісу: скликано позачергове засідання Верховної Ради проголосувала за скасування законів, прийнятих 16 січня, оголошена амністія учасникам подій листопада 2013 - січні 2014 року, і в завершенні компромісних угод 28 січня президент прийняв відставку прем`єр-міністра Миколи Азарова і кабінету міністрів.
8
Перемир`я між Майданом і владою було недовгим. 18 лютого ситуація різко загострилася. На засіданні Верховної Ради опозиція зажадала повернення до парламентсько-президентської форми правління і відновлення Конституції 2004 року. У відповідь влада зважилася застосувати силу для розгону євромайдан. Почалося криваве протистояння, яке тривало аж до 21 лютого і в результаті якого загинули сотні людей.
9
21 лютого 2014 Віктор Янукович покинув Київ і свою резиденцію в Межигір`ї. Як показала історія - назавжди. Але офіційно Янукович не склав з себе повноваження. Ймовірно, екс-президент України в першу чергу керувався тим, що розумів: таким чином він ускладнить легітимацію будь-якого урядового рішення. Що і сталося відразу ж, коли 23 лютого Верховна Рада поклала виконання обов`язків президента на голову Верховної Ради Олександра Турчинова і призначив президентські вибори на 25 травня. Прем`єр-міністром України став Арсеній Яценюк. Росія негайно висловила сумнів у легітимності всіх цих рішень.
10
Здавалося б, з дня втечі Януковича і його команди народ України міг би зітхнути вільно і зайнятися реформуванням країни, позбавленням від прогнилих корупційних структур, підготовкою закону про люстрацію. Але не тут то було. Розкрадену попередньою владою України з майже знищеної армією, яка переживає так звану «реформу», а насправді практично повне її знищення, країну, засмиканий різними старо-новими політичними силами, які рвуться до провладної годівниці, чекали ще більші випробування.
11
Трапився Крим, який «культурно віджали», за словами його нинішнього губернатора Аксьонова, «ввічливі зелені чоловічки». За визнанням президента Росії В. Путіна, зробленого їм пізніше, це були представники російської армії. 18 березня 2014 президент Путін прийняв Крим до складу Росії. В цей же день і час снайпер-провокатор розстріляв бійців загонів самооборони Криму і солдат української армії. Загинуло кілька людей.
12
Після кримських подій - успішно проведеної спец.операціі Росії - загорівся аморфний досі Південний Схід України. Справа в тому, що туди прибули російські емісари, які проводили до цього військові дії в Криму. Для остаточного вирішення питання про від`єднання частини України, що зв`язує Росію з Кримом, з «старих кишень» відставних і діючих російських політологів Г. Павловського, В. Суркова, Дугіна, Кургіняна була витягнута ідея створення «Русского мира». Назвати середовище її проживання вирішили нехитро - «держава Новоросія». Субсидировалось новостворене «держава» і його республіки «ДНР» і «ЛНР» через структури найбільшого російського бізнесмена Костянтина Малофєєва.
13
25 травня 2014 року на позачергових виборах президентом України було обрано Петра Порошенка. Інавгурація відбулася 7 червня 2014 року. 27 червня Петро Порошенко на саміті в Брюсселі підписав вистраждане Україною угоду про асоціацію і вільну торгівлю з ЄС. Дострокові вибори до Верховної Ради України можуть пройти 26 жовтня 2014 року.
14
В даний час велику частину сепаратистського руху, організованого російськими емісарами, вдалося зупинити. У містах Миколаїв, Харків, Дніпропетровськ, Одеса та інших протікає спокійне, розмірене життя. Що трапився криза об`єднала народ України. Більш того, в найбільш неполітизованою частини країни раптом прокинулася національна гордість і самосвідомість. Розвинулося і набрало чинності волонтерський рух, яке, організувавши українську діаспору по всьому світу і в самій країні, здійснює в даний час величезну роботу по допомозі української армії, пораненим і біженцям з все ще горять війною областей - Донецької та Луганської.
Оцініть, будь ласка статтю
Ще статті розділу