Москва
До осені 1993 року конфронтація між Президентом Росії Борисом Єльциним і Верховною Радою РФ, очолюваним спікером Русланом Хасбулатовим досягла апогею. Кожна зі сторін намагалася монополізувати владу. Як говорить народна мудрість: «яку партію в Росії не створи, все одно вийде КПРС». Кожна зі сторін прагнула створити свою «КПРС», повністю узурпувати владу в своїх руках і таким чином управляти країною і, головне, її ресурсами. В кінці вересня Єльцин підписаний указ №1400 про пряме президентське правління, ніж перевів механізм дискусійного протистояння, в насильницьке. Так, величезна кількість народу вийшло на вулицю підтримати Бориса Єльцина, але на тих же вулицях було і чимале число прихильників і захисників Білого дому. І наказ про розстріл снайперами його захисників досі багато хто не може пробачити Єльцину.
Київ
В першу ніч протистояння на київський Майдан, за призовом журналіста Мустафи Найєма, вийшло, за різними оцінками, від двох до п`яти тисяч розгніваних громадян України. Саме таким чином сформувалося «народне віче», яке порахувало, що Президент України Віктор Янукович, який відмовився під тиском Росії від підписання угоди з ЄС про євроінтеграцію, тим самим зрадив свій народ. «Народне віче» зажадало повернення домовленостей з ЄС, відставки Януковича і уряду і повернення до Конституції 2004 року, яка передбачає парламентську республіку, а не президентську. Необхідно нагадати, що прийшовши до влади, Віктор Янукович Конституцію України змінив «під себе». Ні в ту ніч, ні пізніше, на сторону Януковича не встали навіть його соратники по «Партії регіонів».
Москва
Москва в жовтні 1993 на кілька днів поринула в хаос і безвладдя - в громадянську війну місцевого - московського - масштабу. За великим рахунком ні силовими структурами, ні громадянами своєї країни не керувала жодна з протиборчих сторін. Співробітники підрозділу «Альфа» відмовилися виконувати наказ Єльцина про штурм Білого дому, проте на допомогу прийшли регулярні військові частини, які з великокаліберних знарядь справили обстріл будівлі, після якого виникла пожежа.
Руслану Хасбулатова і віце-президенту Росії Олександру Руцкой не вдалося організувати скільки б то не було дієву силову підтримку. За великим рахунком, за свідченням очевидців, все вирішив випадок, хоча для Б.Єльцина був готовий і вертоліт і план втечі.
Але історія не знає умовного способу і Борису Єльцину вдалося здійснити державний переворот, підім`явши під себе всі гілки влади, створивши зручну Конституцію «під себе», яка виключає парламентсько-президентське управління країною. Все це відбувалося під гучні запевнення в необхідності здійснення ліберальних реформ. Росія встала на шлях персоналізму, практично самодержавства. До сих пір не розслідувані смерті 157 осіб, загиблих в ті дні.
Київ
У Києві на Майдані не було громадянської війни. Тривало протистояння між народом і легітимним Президентом, чиє управління перестало влаштовувати народ України. Протистояння також було легітимним, оскільки в Конституціях практично всіх демократичних країн, не виключаючи Україну, громадянам гарантовано право на вільне волевиявлення і проведення мітингів.
Ситуація загострювалася кілька разів. Особливо в лютому, коли міліція отримала і виконала наказ про жорсткому розгоні мирних людей, в основному студентів, після чого на вулиці Києва і на Майдан вийшло сотні тисяч розгніваних городян. Народ України рішуче виступив за відстоювання своїх конституційних прав і свобод. Друге жорстке протистояння сталося в лютому, загинуло більше сотні мирних громадян і працівників силових структур. Розслідування ведеться.
Але, незважаючи на важкі людські жертви, народу України вдалося добитися майже всіх висунутих в ті дні умов: виборів нового президента, підписання угоди з ЄС, повернення до Конституції 2004 року, відставки колабораціоністською Ради і перевиборів в неї. Нав`язана ззовні громадянська війна, яка переростає в вітчизняну, безумовно уповільнив хід демократичних реформ і перетворень, однак рішучість українців по перетворенню своєї країни не вщухає.
