Зміна влади
Події, які привели до Першої чеченської війни, можна розділити на два етапи: 1990-1991 р.р. та 1992 роками - до початку бойових дій 11 грудня 1994 року. Передумови трагічних подій криються ще в обіцянках М.С. Горбачова надати всім республікам автономію. Пізніше Б.Н. Єльцин «роздавав» суверенність, неодноразово пропонуючи: «Беріть незалежності стільки, скільки можете віднести». Звичайно, Горбачов і Єльцин не могли припустити, у що виллється прагнення до незалежності - вони шукали підтримку у республіканських властей.
У 1990 році Верховна Рада Чечні на чолі з Доку Завгаєвим прийняв декларацію про суверенітет Чечено-Інгушської республіки. В цей же час на політичній арені з`являється Джохар Дудаєв, військовий командир. У Чечні виникає ринок, що постачав зброєю російську злочинність. Зброя залишилася від Радянської Армії після розпаду СРСР. Деякі історики досі вважають, що за Дудаєвим стояли серйозні люди з Москви. В цьому криється його різко зросла популярність.
У 1991 році Дудаєв скинув Верховна Рада на чолі з Завгевим, а потім переміг на президентських виборах. Отримали свободу чеченські злочинці. Дудаєв проводив вельми націоналістичну політику, в зв`язку з цим пов`язаний результат російського населення з Чеченської республіки.
Кремль був стурбований цими подіями і став підшукувати людини, яким можна було замінити Дудаєва. Вибір припав на Умара Автурхановим - колишнього голови колгоспу. Єльцин планував провести повалення Дудаєва силами опозиції і санкціонував введення військ до Чечні.
Початок війни
15 жовтня 1994 року розпочався перший штурм Грозного силами опозиції. Коли до палацу Дудаєва залишалося кілька сот метрів, з Москви надійшов наказ відступити.
Наступна спроба штурму відбулася 26 жовтня того ж року, але була придушена силами Дудаєва. Міністр оборони П.Грачев виніс на розгляд пропозицію про блокування Чечні військами з подальшим захопленням Грозного. Це, на думку російського уряду, повинно було привести або до повалення Дудаєва, або до його істотним поступок Москві.
Однак все обернулося трагедією, відгомони якої стрясали російське суспільство ще довгі роки. До речі, в уряді РФ багато хто висловлювався проти бойових дій. Але армії відвели два тижні на підготовку, і початок операції призначили на п`ять ранку 11 грудня 1994 року. Планувалося, що до восьмої ранку столиця Чечні вже впаде. Але все пішло не за планом.
Початок операції перенесли на дев`ятій ранку, тому що армія виявилася не готова до призначеного терміну. Час було втрачено, тому російські танкісти потрапили в руки чеченських бойовиків. До ночі 11 грудня 1994 року розпочалася Перша чеченська війна. У перші ж дні війни гинуло мирне населення Грозного, захоплене зненацька. Серед російських солдатів втрати виявилися також величезними.
Деякі політологи вважають, що подібний поспіх, в якій почалася війна, була викликана бажанням Єльцина вирішити чеченську проблему до нового року. Це повинно було підвищити його стрімко подає рейтинг.
До серпня 1996 року Перша чеченська війна завершилася. А після прокотилася хвиля терористичних актів по Москві і великих містах Росії.
