Степан Бандера
Безумовно, прагнення добитися незалежності для своїх співвітчизників С. Бандери гідно поваги, однак кошти і методи цієї боротьби дуже і дуже спірні.
Все життя і діяльність українського народного діяча Степана Бандери - ярого націоналіста і борця за незалежність України викликає різні оцінки істориків, політиків, та й простих людей навіть в наші дні.
За свою діяльність С. Бандера був засуджений до смертної кари Варшавським судом, сидів у фашистському концтаборі Заксенхаузен, і врешті-решт був убитий агентом КДБ у Мюнхені. З першим вироком питань не виникає - Польща засудила його за участь в організації замаху і вбивство міністра Броніслава Пєрацького. Дії агентів КДБ теж цілком зрозумілі. Залишається розібратися за що ж фашисти посадили Бандеру, адже починалося все з цілком успішною, на перший погляд, коаліції.
Бандера - надії та ілюзії весни 1941 року
Рішення про співпрацю з фашистською Німеччиною Степан Бандера прийняв, розраховуючи на те, що спільними зусиллями німецькі війська і Дружини українських націоналістів (ДУН) звільнять українську державу від окупації «більшовицької Москви».
Бандера наївно розраховував на визнання Німеччиною державної незалежності України і подальше їх співпраця в якості рівноправних союзників.
Деякі внутрішні протиріччя між керівництвом Абвера, прихильно дивиться на тимчасовий союз з ОУН (Організацією українських націоналістів), і нацистами - отвергающими ця співпраця, створювали ілюзію можливості даного варіанту. Спонукуваний такими мотивами Бандера формує зі своїх прихильників два батальйони: «Роланд» і «Нахтігаль», розраховуючи, що в подальшому вони стануть ядром незалежної української армії.
Липень 1941 - сувора правда життя
30 червня 1941 року - час війни, коли загони фашистів, підтримувані батальйоном «Нахтігаль», займають Львів. На зібрався багатотисячному мітингу керівництво ОУН (б) проголосила «Акт відродження Української держави» і оголосило про формування нового Українського уряду. Ось тут і спливло критичне розбіжність цілей так званих союзників, адже фашисти спочатку планували не звільняє, а захоплювати Україну.
5 липня Степан Бандера був заарештований і переправлений в німецьку в`язницю в Кракові, де йому було запропоновано публічно відмовитися від прийнятого Акту відродження. Про те чи виконав Бандера вимоги, чи немає - сперечаються історики досі, проте після півтора року перебування у в`язниці Монтелюпіх, він був переправлений в концентраційний табір Заксенхаузен. Звільнений Бандера був лише восени (або взимку) 1944 року.
