Парламент і парламентаризм
Парламентаризм має давню історію. Перший парламент з`явився в Англії ще в XIII столітті і був органом, в якому існувало станове представництво. Але реальна вага такий механізм влади придбав після європейських буржуазних революцій, що відбулися в XVII-XVIII століттях. Сьогодні термін «парламент» використовують, щоб позначити різного роду представницькі установи.
Назви парламентських структур бувають різними. У США і деяких інших американських державах такий орган іменують конгресом. У Франції це - Національні збори. На Україні - Верховна рада. Російський представницький орган зветься Федеральних зборів. У більшості демократичних країн застосовуються власні національні терміни.
Як влаштований парламент
Кожен парламент має власну структуру. До його складу, як правило, входять комісії і галузеві комітети. У цих підрозділах вирішуються всі основні питання, безпосередньо пов`язані з різними сторонами життя суспільства. Результатом роботи структурних підрозділів стають законопроекти, які згодом виносяться на розгляд та затвердження всього парламенту.
Парламенти бувають одно- і двопалатними. Зазвичай ті держави, які побудовані за федеративного принципу, мають представницькі органи, що складаються з двох палат - верхньої і нижньої. Традиційно в більшості країн з двопалатної системою верхню палату парламенту називають сенатом, а нижню - палатою депутатів. Така система дозволяє знайти компроміс і рівновагу між різними групами, які прагнуть до завоювання політичної влади.
Парламентаризм: сутність та особливості
Парламентаризм - особливий спосіб організації верховної представницької влади. В його основі лежить принцип виборності головного законодавчого органу країни. Основна функція парламенту - вироблення і прийняття законів, що стосуються всіх сфер життя суспільства і держави. У більшості країн парламенти працюють на постійній основі протягом усього терміну повноважень народних обранців.
Щодня члени парламенту беруть участь в безлічі заходів, що проводяться в цьому органі законодавчої влади. Це сесії, парламентські слухання і розслідування, численні пленарні засідання. Значний час у депутатів забирає робота в комісіях і комітетах. Виборці формують свою думку про роботу даного органу влади по словам найбільш видатних його представників, а ось копітка робота народних обранців щодо вдосконалення законодавства найчастіше залишається за кадром телевізійних репортажів.
