однопалатний парламент
З точки зору організації процесу законотворення, однопалатний парламент являє собою більш просту модель: в цьому випадку він складається з одного підрозділу, званого палатою, в функції якого входить розробка і прийняття законопроектів. Таким чином, весь обсяг законодавчої влади виявляється зосередженим в руках одного органу. Такий варіант дії парламентської системи звичайно буває характерним для невеликих держав. Наприклад, в даний час однопалатні парламенти діють у Вірменії, Азербайджані, Фінляндії, Естонії та інших країнах.
двопалатний парламент
Двопалатний парламент є складнішою політичну організацію, зміст якої полягає у взаємодії палат. У цьому випадку одну з них прийнято називати нижньої, а іншу верхній. Зі змістовної точки зору можна сказати, що найбільш складна і відповідальна задача звичайно покладається саме на нижню палату: її члени повинні ініціювати і розробляти законопроекти, які вони потім представляють для узгодження і схвалення верхньою палатою.
У Російській Федерації діє саме двопалатна система формування парламенту. Так, нижня палата, на яку покладено основний обсяг законотворчої діяльності, носить назву Державної Думи, а верхня, що здійснює свого роду контроль за діяльністю Думи, називається Радою Федерації. При цьому саме такі найменування фігурують при позначенні цих структур в нормативно-правових актах Російської Федерації, тоді як поняття «верхня палата» і «нижня палата» відображають співвідношення даних структур до загальносвітової практики формування парламентів.
Різниця між нижньою і верхньою палатою парламенту в Росії полягає не тільки в їх функціях, але і в інших параметрах, зокрема, способи формування. Так, Державна Дума покликана реалізовувати у своїй законотворчій діяльності волю всього російського народу, тому вона формується в процесі загальнонаціональних виборів. У свою чергу, Рада Федерації повинен представляти інтереси регіонів Росії, тобто її суб`єктів Федерації, тому він формується з числа узгоджених кандидатур представників кожного з них.
