Ярослав мудрий: у чому була його мудрість
Прізвисько князя «Мудрий» пояснюють його законотворчої і просвітницькою діяльністю. Всіх захоплювало, що князь сам читав книги, на ті часи це було справжнім дивом вченості. Їм була створена бібліотека грецьких і російських книг, яка для забезпечення загальної доступності була передана Софійського собору. Ярослав прагнув до того, щоб грамотність поширювалася повсюдно, в зв`язку з чим духовенству було доручено навчати дітей. Відкриття князем новгородського училища на триста хлопчиків в XI столітті викликало стільки ж захоплення, скільки могло викликати відкриття першого університету. Князь Ярослав Мудрий дав слов`янських землях перший рукописний закон - «Руська правда».
Князь Ярослав Мудрий зрозумів, що досягти могутності держава зможе шляхом стабільності і миру, а не веденням неупереджених громадянських воєн. Активну енергію, накопичену в масах, необхідно направляти на взаємовигідну торгівлю, господарське процвітання, дружбу з сусідами, заохочення ремесел, мистецтв, будівництва.
Вдалою є і зовнішня політика Ярослава. У 1030 році він здійснив похід на плем`я чудь, побудував там місто Юр`єв. Нанесену їм 1036 року поразки печенігів було настільки нищівним, що вони ніколи більше не з`являлися на території держави Київського. Після трьох років боротьби з Візантією, в якій княже військо терпіло поразки, був укладений вигідний для Києва світ. Візантія відпустила полонених, підтвердила привілеї, встановлені раніше.
Старанна побожність князя не перешкоджала йому мислити про державну користь у церковних справах. Коли Ярослав відчув наближення смерті, він скликав своїх дітей і дав їм розсудливі настанови, бажаючи запобігти між ними всякі чвари. У літописах Ярослав заслужив ім`я мудрого государя, який повернув Росію втрачені в міжусобицях землі, виявляючи до свого народу непідробну любов.
