У сучасній журналістиці слово «колонка» має три значення. Так називають виділений в особливий стовпець і оригінально оформлений текст на газетній шпальті. Цей прийом застосовується, щоб читач відразу звернув увагу на певний матеріал. У такій колонці можуть розміщуватися матеріали, які редакція вважає найбільш важливими. У вигляді такої колонки можуть оформлятися статистичні дані, цитати, результати прес-опитувань і багато іншого.

Колонкою часто називають і авторську рубрику. Основне завдання її - привернути увагу читача до певного імені. Популярний автор здатний не тільки привернути увагу читаючої публіки, а й досить довго його утримувати. Така колонка не тільки адресована певної цільової аудиторії, але сама її формує.

Є й третє значення терміна «колонка». Це - жанр, що знаходиться в даний момент в стадії формування. Основне завдання цього виду колонок - продемонстрували особисту точку зору автора. Відмітна ознака колонки як жанру полягає в тому, що матеріал має яскраво виражену особистісну забарвлення. У цьому сенсі колонка має багато спільного з такими загальновизнаними журналістськими жанрами, як коментар чи огляд.

Поняття «колонка редактора» зазвичай поєднує в собі друге і третє значення терміна. Якщо редактор - відомий журналіст з яскраво вираженою і всім відомої позицією, у своїй рубриці він відображає як свій особистий погляд на події або явища, так і ставлення видання до цих подій. Інформаційним приводом може стати все, що завгодно, це залежить від спрямованості видання. Наприклад, редакторська колонка в суспільно-політичній газеті може бути присвячена результатам переговорів політичних лідерів, оцінці ситуації в країні або регіоні, тенденціям соціального і економічного розвитку і т.д. Колонка редактора в розважальному виданні містить світські плітки, кумедні випадки, життєві історії та багато іншого. Особливість саме редакторської колонки - з її утримання читач отримує загальне уявлення про політику газети або журналу.

Зміст колонки редактора змінюється з часом. Це залежить від того, наскільки змінюються інтереси аудиторії. Наприклад, в позаминулому столітті великий інтерес навіть дуже освічених читачів викликали світські анекдоти, які друкувалися в тому числі і в серйозних респектабельних газетах. Зараз цей жанр процвітає виключно в розважальних і рекламних виданнях.

Жанри, подібні з колонкою редактора, є і в електронних засобах масової інформації. Це рубрики, які керівники теле- і радіокомпаній ведуть в ефірі. Як і в газеті, ці матеріали повинні виходити з певною періодичністю, відображати особисту позицію головного редактора і загальну спрямованість видання.