Чи потрібні дотації в сільському господарстві
На зорі розвитку ринкової економіки в сучасній Росії знаходилися економісти, які вважали, що капіталістичний устрій в агропромисловій галузі дозволить їй обійтися без матеріальної підтримки з боку держави. Однак практика світового господарства показує, що навіть в таких розвинених ринкових країнах, якими є США, Великобританія, Німеччина, Франція або Японія, сільськогосподарський сектор дотується державою.
Такий підхід економічно виправданий, оскільки без фінансової допомоги з боку держави сільське господарство буде приречене на диспаритет цін на продукцію агропромислового комплексу. Диспаритет цін є порушенням принципів рівності і рівної вигоди в економічних відносинах. Він спостерігається, коли відсутня рівне співвідношення цін на різні товари-при цьому ціни не відповідають істинної величиною витрат на працю.
В агропромисловому комплексі цінової диспаритет - головна причина зниження рентабельності і появи збитковості окремих галузей сільського господарства. Це явище, яке прямим чином пов`язано з дотаційною політикою держави, веде до неплатоспроможності сільськогосподарських підприємств і неминучого їх банкрутства.
У сфері сільського господарства подолання диспаритету цін є центральну задачу стабілізації даної галузі.
Значення державних дотацій в сільському господарстві
Необхідність дотацій закладена в самій природі сільського господарства, якщо воно розвивається в умовах ринку. В рамках окремої держави і на світовій арені діє велика кількість окремих виробників сільгосппродукції, незмінно конкурують один з одним. Конкуренція веде до гонки цін, в якій перевагу отримують більші сільськогосподарські підприємства.
Саме система дотацій з боку держави допомагає захистити інтереси дрібних сільгоспвиробників.
Сенс дотаційною системи полягає в тому, щоб продавати сільськогосподарську продукцію нижче її фактичної собівартості. При цьому кошти, що залишилися виробник отримує у вигляді державної дотації. Це гарантує відновлення цінового паритету. Як правило, для здійснення дотацій держава змушена вишукувати додаткові кошти. Найчастіше їх джерелом стає населення країни, яке і споживає продовольчу продукцію.
Щоб ринкові механізми в сільському господарстві не давали збій, державі необхідно оподатковувати населення, після чого використовувати податкові надходження для виплат дотацій виробникам сільськогосподарської продукції. Така політика дає можливість утримувати ціни на продукти харчування на допустимому рівні, а також дозволяє зробити вітчизняного виробника конкурентоспроможним на світовому ринку.
