Як з`явилося телебачення
Принципову можливість передачі рухомих картинок на далеку відстань обгрунтували незалежно один від одного португалець А. ді Пайва і російський вчений П. Бахметьев ще в кінці XIX століття. Запропонований ними принцип передбачав перетворення зображень в електричні сигнали і передачу їх по каналах зв`язку. На протилежному кінці лінії сигнал повинен був знову перетворюватися в зображення.
Здійснити подібну ідею можна було лише за допомогою порівняно складних електронних приладів. Це і зробив російський вчений і винахідник Борис Розінг, коли винайшов в 1907 році телебачення на базі електронно-променевої трубки.
Перша в світі передача зображення у вигляді найпростіших фігур була здійснена Розінгом в Росії в травні 1911 року.
Широку популярність здобули також дослідження і праці російського вченого Володимира Зворикіна, що був у свій час учнем Розинга. Емігрувавши в роки громадянської війни в Сполучені Штати, Зворикін в 1923 році створив, а через десять років представив американської громадськості і всьому світу діючу систему телебачення. Численні праці та винаходи Зворикіна в області чорно-білого, а також кольорового телебачення були відзначені нагородами США.
Перший телевізійний приймач, доступний населенню, з`явився в Англії в кінці 20-х років XX століття.
Подальший розвиток телебачення
Таким чином, перша в світі система телебачення, стала прообразом нинішніх систем телевізійного мовлення, з`явилася лише в середині тридцятих років XX століття. Передача і прийом картинки в ній здійснювалися за допомогою передавальної і прийомних трубок. Створення телебачення в підсумку стало результатом зусиль багатьох фахівців, кожен з яких вніс свій внесок в теорію і практику нової і незвичайної для свого часу технології.
З початком широкого поширення телебачення воно стало постійно вдосконалюватися. Зусилля інженерів і конструкторів сконцентровані сьогодні на збільшенні дальності прийому сигналу, поліпшення чіткості зображення і стійкості сигналу до перешкод. Багато з цих проблем допомогло вирішити створення супутникового і кабельного телебачення.
У 80-ті роки минулого століття почалися активні дослідження та розробки в галузі цифрового телебачення. У таких системах телевізійний сигнал формується у вигляді комбінацій послідовних електричних імпульсів. Подібний принцип забезпечує незрівнянно кращу якість передачі зображення і набагато більш стійке до перешкод як природного, так і технічного походження.
