Як святкують день святого григорія, просвітителя вірменії
Яким саме чином врятувався маленький хлопчик, достеменно невідомо. Швидше за все, його сховали слуги батька, прихопивши в Кесарії Каппадокійської. Там Григорій виріс і прийняв християнську віру. Щоб спокутувати гріх свого батька, він інкогніто надійшов на службу до царя Трдат III - синові убитого і ховрах. Якимось чином Трдат дізнався, що Григорій не тільки син його кровного ворога, але ще і християнин. У гніві цар наказав ув`язнити Григорія в темницю і не давати йому їжі. Але добрі люди потайки передавали в`язневі їжу. Так тривало довгих 13 років (за іншими джерелами ще більше - 15).
Потім Трдат III важко захворів, і Григорій зміг вилікувати його старанними молитвами. Після цього зцілений цар повірив в силу християнської релігії і хрестився разом зі своїми підданими. Християнство стало панівною релігією у Вірменії, а Григорій отримав сан єпископа - католікоса. Він помер в 326 році. Саме в його честь Вірменська Апостольська Церква досі носить і іншу назву - «Григоріанська».
День Святого Григорія відзначається в Вірменії 30 вересня. У цей день відбуваються пишні служби в Єреванському кафедральному соборі та в Ечміадзинського кафедральному соборі, побудованому за життя і за ініціативою Святого Григорія. Безліч людей відвідують в`язниці, де нудився Святий Григорій. Ця підземна в`язниця Хор Вирап (в перекладі з вірменської мови «глибока яма», «глибоке в`язницю») знаходиться на території монастиря, що носить таку ж назву. Саме з високого скелястого обриву, де розташований монастир, відкривається чудовий вид на священну для вірмен гору Арарат. Віруючі згадують про тяжких муках, які переносив Святий Григорій за довгі роки ув`язнення в підземній темниці, і звертаються до нього з проханнями дарувати стійкість і мужність при подоланні різних випробувань.
Віруючі також в цей день поминають Святого Григорія, здійснюючи жертвопринесення ( «матах»). Жертовною твариною можуть бути бичок, баран, півень або голуб. За традицією м`ясо жертовної бичка відварюють і потім роздають в 40 будинків, м`ясо барана - в 7, півня ж ділять на 3 будинки. Голуба ж належить випустити на волю. Жертовну тварину варять тільки з додаванням солі, ніякі інші приправи не дозволяються. Цей звичай досі дуже популярний у Вірменії, незважаючи на те, що багато християнських церкви засуджують його, бачачи в ньому пережиток язичництва.
