Своєю появою паперові гроші зобов`язані безготівковим розрахунком. Використовувати великі суми в речової формі з часом стало незручно. В основному вони мали велику вагу. Це робило їх переміщення на великі відстані скрутним. Лихварі в цей час вже видавали кредити під розписки (банкноти). Для цього використовувалися пергамент, тканини, папірус. Можна було здати монети в банк, отримавши письмове підтвердження. В іншому банку банкноту можна було обміняти назад на монети. Так в Європі з`явилися передвісники перших паперових грошей. Залишалося лише знайти для них зручну форму.

Банкноти з`явилися в Китаї задовго до того, як стали використовуватися в Європі. Перші спроби масового друкування паперових купюр були зроблені в епоху династії Тан в 800-х роках. Але грошова емісія на державному рівні відбулася тільки за часів правління династії Сан в 960 - 1279 рр. До цього паперові гроші виготовлялися з кори дерева тика. В основному їх випускали в обіг багаті династії. На них наносилися їх особисті підписи та печатки як гарантія достовірності. Зіпсовані поверталися в банк і замінялися новими. Завдяки Марко Поло в Китаї стали випускати паперові банкноти. Але вони все ще більше були схожі за своєю суттю на чеки.

Платоспроможність перших китайських банкнот забезпечували подвір`я провінційної влади в столиці. Грошовою одиницею на той момент була «зв`язка» вагою 3 кг. Її паперовий еквівалент важив незрівнянно менше. Через це він отримав назву «літаючі гроші» або «фей-цянь». Купцям на початку IX століття в умовах посиленої міжрегіональної торгівлі було незручно перевозити велику кількість мідних грошей. Метал був також необхідний для інших потреб. Тому грошова емісія ще й допомагала його економити.

Дефіцит металу також спричинився до виникнення паперових грошей в колоніях Англії. Для здійснення товарообігу британській владі доводилося випускати власні розписки. Надалі необхідно було їх замінити монетами. Відомо, що у свій час в Канаді роль грошей виконували гральні карти. У Великобританії після буржуазної революції був створений незалежний Банк Англії. Натомість великої позики держава поступилося йому право друкувати паперові гроші. Паперові гроші банку мали форму векселі на пред`явника. Зовні вони були схожі на сучасні банкноти.

Перші паперові гроші з`явилися і в Північній Америці через неможливість карбувати металеву монету. Для забезпечення темпів економічного зростання доводилося випускати квитки. Перші гроші тут виглядали як прямокутні клаптики паперу з зазначенням різного номіналу.

Звичайно, паперові гроші не могли з`явитися без паперу. Як відомо, батьківщиною паперу є древній Китай. Логічно, що і паперові гроші з`явилися там же приблизно в IX столітті н.е. Сталося це тому, що мідних монет, що традиційно використовувалися в країні для товарно-грошового обміну, стало не вистачати, а примітивна видобувна промисловість не могла забезпечити потреб населення в потрібній кількості міді.

Однак через неконтрольовану інфляцію населення Китаю незабаром втратило довіру до друкованих папірців, і приблизно з XIII століття всі спроби правителів ввести в обіг паперові купюри закінчувалися крахом. В повноцінне обіг банкноти ввійшли тільки в XIX столітті в результаті необхідності взаємодії з європейськими державами.

У самій Європі роком народження паперових грошей вважається 1661 рік. Саме тоді в Стокгольмі була надрукована перша «кредитна папір». Сталося це з тих же причин, що і в Китаї - збільшений товарообіг вимагав величезних кількостей дорогоцінних металів, які просто не могли з`явитися в силу низької технічної розвиненості добувної промисловості.

На жаль, випустив перші паперові гроші Стокгольмський банк не зміг забезпечити всі купюри металом, і директор банку був засуджений до смертної кари. Незважаючи на це, Європа охоче прийняла ідею паперових купюр, забезпечених гарантіями банків і держав. Цьому значною мірою сприяло широке поширення банківських паперів і векселів.

У Росії паперові гроші увійшли в обіг під час правління Катерини II. У ті часи 500 рублів монетами займали цілу віз, бо срібних і золотих грошей було не дуже багато, а мідні коштували вкрай мало. До того ж розрахунки з закордонними торговцями йшли виключно за допомогою дорогоцінних металів, так що на внутрішньому ринку зверталася в основному мідь. Проблема полягала в тому, що перші купюри в Росії забезпечувалися всі тієї ж міддю, тобто фактично нічим. Забезпечені сріблом паперові гроші з`явилися в Російській імперії лише на початку XIX століття.