Розрахуйте показники імпорту конкретної держави. Для цього у вас повинні бути відомості не тільки про вартість всіх товарів, а й ціною страхування і транспортних витратах при імпорті за кордон. Ці дані можна отримати на сайті економічного відомства або служби статистики, що цікавить вас країни. Їли ви не довіряєте цими даними, скористайтеся інформацією міжнародних економічних організацій. Відповідні звіти про рівень імпорту публікуються, наприклад, організаціями, пов`язаними з ООН, - Європейською економічною комісією і Економічною радою ООН.

Визначте розмір експорту як економічного показника. На відміну від імпорту, при розрахунку експорту до уваги береться лише сумарна вартість реалізованих товарів.

Використовуйте отримані показники для аналізу економічної ситуації в країні. Наприклад, за розміром імпорту і експорту ви зможете дізнатися торговий баланс держави. Для цього з другого показника потрібно відняти перший. В результаті може вийти негативний або позитивний торговий баланс. Другий варіант вважається кращим в сучасній економіці, так як забезпечує приплив грошових ресурсів до держави як у вигляді прямих доходів з продажу державної власності, так і в непрямому вигляді - як зростання податкових надходжень від національних підприємств.

Дізнайтеся експортні та імпортні квоти країни. Ці коефіцієнти, виражені у відсотках, показують співвідношення зовнішньої торгівлі з внутрішнім споживанням.

Порівняйте показники імпорту і експорту різних держав. Це допоможе вам зрозуміти їх роль в світовій економіці і споживанні. Також додатково ви можете підрахувати сумарний експорт та імпорт всіх країн. Такі дані стануть в нагоді для розгляду розвитку світової економіки як єдиного цілого.

ПДВ не сплачується за всіма операціями, які оподатковуються за нульовою ставкою, а також за операціями, які звільняються від оподаткування. Однак між зазначеними операціями існують деякі відмінності.

У першому випадку податкова база формується, а при оформленні рахунків-фактур в графі «ставка ПДВ» ви повинні вказати «0%». Витрати «вхідного» ПДВ, які були сплачені по товарах, підлягають відрахуванню. У другому випадку податкова база не формується, а витрати «вхідного» ПДВ, які були сплачені по товарах не вираховуються, а відносяться на собівартість.

Для застосування нульової ставки ПДВ необхідно, щоб покупцем товарів, що експортуються було іноземна особа.

Для платників, які застосовуються спрощену систему ПДВ, питання досить ясний, оскільки вони не є його платниками. Значить, при об`єкті «доходи мінус витрати», в складі витрат враховують «вхідний» податок, і ніяких відшкодувань з бюджету просто не може бути.

Наприклад, у I I кварталі 2008 р ви експортували товар при покупної вартості 1 298 000 руб. (З ПДВ в сумі 198 000 руб.). За укладеним зовнішньоекономічним контрактом, компанія не несла обов`язки з транспортування, навантаження-розвантаження, страховці тощо. Розмір митних платежів склав 82 500 руб. Припустимо, що отримана виручка в рублях рівна 1 870 000 руб.

Визначте суму податку, при загальному режимі оподаткування з правом на нульову ставку ПДВ.
Для визначення покупної вартості товару (без ПДВ) від покупної вартості товару (з ПДВ) відніміть розмір ПДВ: 1 298 000 - 198 000 = 1 100 000. Для обчислення податку на прибуток від суми реалізації відніміть покупну вартість товару (без ПДВ) і мінус митні платежі.

Отриманий результат помножте на 24%: 165 000 = [(1 870 000 - 1 100 000 - 82 500) x 24%]. Застосовується ставка 0%, і ПДВ з реалізації немає. «Вхідний» ПДВ в сумі 198 000 руб. буде повернуто з бюджету. Загальний розмір податків до відшкодування складе 33 000 = 198 000 - 165 000.

При спрощеному режимі оподаткування розмір єдиного податку визначте, віднявши від суми реалізації покупну вартість товару (з ПДВ) і помножте отриманий результат на 15%. Загальна сума податків складе 85 800 руб. = [(1 870 000 - 1 298 000) x 15%]. У даному випадку працювати в спрощеному режимі оподаткування невигідно.