Як влаштована робота благодійного магазину
Благодійні магазини (charity shops, hospice shops) вже понад два століття користуються популярністю в країнах Заходу. Вони, як правило, представляють собою роздрібні підприємства торгівлі, які управляються групою ентузіастів і мають на меті залучення коштів на соціально значимі цілі.
Подібні благодійні проекти працюють за принципами соціального підприємництва, вся їх діяльність полягає в зборі коштів на соціальні потреби населення. Речі, які магазини пропонують на продаж, жертвуються населенням. Це дозволяє забезпечувати пільгові умови реалізації товарів і гранично низькі ціни, які залучають до благодійних продажу безліч зацікавлених осіб.
Як правило, благодійні магазини самі повністю забезпечують свої поточні потреби, наприклад оренду, оплату праці персоналу, обладнання. Після закриття витратних статей вся залишилася прибуток спрямовується на благодійність.
Принципи організації благодійних магазинів приносять користь всім сторонам, які беруть участь в реалізації таких проектів. Виручені від продажу товарів кошти йдуть безпосередньо одержувачам благ: бездомним людям, хворим дітям, особам з обмеженими фізичними можливостями. Ті, хто віддає свої речі в магазини, позбавляються від непотрібними речей і вносять свій посильний вклад в добродійність.
Ефективність такої форми благодійності пояснюється тим, що кошти тут не жертвуються безпосередньо, що для багатьох є психологічним бар`єром. Покупець, фактично жертвує гроші, отримує в обмін на них корисні і потрібні речі. Структура благодійних магазинів відрізняється граничною прозорістю, тому кожен бажаючий може отримати доступ до звітності і переконатися в цільовому використанні коштів, виручених від продажу товарів.
Асортимент товарів, що користуються попитом в благодійних магазинах, досить широкий. Це одяг, взуття, прикраси, аксесуари, книги, предмети меблів і багато іншого. Найчастіше речі передаються в магазини в дуже хорошому стані і можуть бути використані за призначенням протягом тривалого часу.
Для Росії благодійні магазини поки що залишаються інноваційної формою соціальної підтримки. Такі магазини вже відкриті в Санкт-Петербурзі і Волгограді. Влітку 2012 року перший подібний проект реалізований в Москві. У цій «Крамниці радощів» відсутні раз і назавжди встановлені ціни, покупці можуть віддати за товар, який сподобався стільки, скільки вважають за потрібне.
Відсутність законодавчого регулювання в описаній сфері соціального підприємництва часто змушує організаторів проекту не продавати речі, а отримувати кошти у вигляді пожертвувань. Залишається сподіватися, що з часом російські законодавці заповнять прогалини у правовому забезпеченні діяльності такої корисної для суспільства моделі, якою є благодійний магазин.
