Крадіжка і злодійство
Крадіжка - це таємне викрадення майна, тобто особа, яка вчинила крадіжку, безоплатно вилучає майно у власника, діючи потай від останнього. У плани злочинця, що здійснює крадіжку, кажучи юридичною мовою, в його умисел, не входить бути поміченим, його мета - викрасти майно так, що б потерпілий не знав про це. Прикладом крадіжки як таємного викрадення може служити крадіжка з квартири, досконала в момент відсутності в ній господарів. Або кишенькова крадіжка, вчинена в громадському транспорті в умовах, неочевидних для потерпілого. Різні видимі умови, при яких відбувається цей злочин, називають кваліфікуючими ознаками. Так, крадіжка може бути вчинена групою осіб (тобто більш, ніж однією людиною) або з проникненням в житло, з заподіянням значної шкоди і так далі.
Крадіжка - поняття не юридичне, його законного визначення не існує. Це обивательська назва будь-якого виду розкрадання, але більш за все підходить крадіжці. Таке розуміння цілком зрозуміло, адже особа, яка вчиняє грабіж, називають грабіжником, розбій - розбійником. А злодієм називають людину, що здійснює крадіжки.
Таким чином, відмінності між крадіжкою і злодійством зводяться до того, що крадіжка - це встановлене законом визначення, а злодійство - народне, не прийнята в професійній лексиці юристів.
Грабіж і його відмінності від крадіжки
Грабіж - це відкрите викрадення майна, тобто особа, яка вчиняє грабіж, викрадає відкрито, наприклад, вириває сумку з рук або зриває з шиї ювелірні прикраси. В цьому випадку злочинець має намір саме на зухвале, відрите розкрадання, тут прямо мається на увазі те, що виконавець знає про очевидність своїх дій для потерпілого. Грабіж також може бути простим або кваліфікованим, тобто досконалим при додаткових умовах, таких, як, наприклад, загроза застосування насильства.
Начебто все легко і просто, відмінності видно неозброєним оком. Однак, дані злочини нерідко змушують слідчих задуматися про кваліфікацію. Наприклад, злодій проник в квартиру, думаючи, що там нікого немає, але в ній знаходився господар і спостерігав за діями лиходія крадькома.
Або в аналогічній ситуації двоє злодіїв проникли квартиру з метою скоїти крадіжку. Один орудував в першій кімнаті, де скоїв задумане не будучи поміченим господарями квартири, а другий проник був помічений прокинувся господарем і, щоб той не завадив злодієві виконати задумане, останній вдарив його.
Виникає питання: який злочин скоїли двоє злочинців, адже перший не знав про те, що другий був виявлений і застосував насильство? У цьому випадку перший скоїв крадіжку, а другий грабіж. Така ситуація називається в науці кримінального права ексцес виконавця, тобто зробити грабіж було особистим рішенням злочинця, що не входять в плани його співучасника.
