У чому полягає допомога школи сім`ї

Дуже важлива функція сім`ї виховна. Батьки або старші брати і сестри навчають малюків азам знань (наприклад, вчать їх читати і писати). Але навіть самим старанним, люблячим і сумлінним батькам при навчанні і вихованні дітей не обійтися без школи.

Часи, коли людині досить було опанувати якимось ремеслом, а також бути грамотним і вміти рахувати, давно залишилися в минулому. Щоб влаштуватися на хорошу роботу, зробити кар`єру, необхідно мати великі і різнобічні знання, які просто неможливо отримати в сім`ї. Вкрай рідкісні винятки не змінюють цього правила. Навіть якщо батьки самі є висококласними фахівцями в якійсь області або педагогами, вони при всьому бажанні зможуть дати своїй дитині лише частина необхідних знань, навичок. Тому головну роль в утворенні поростають покоління грає школа. Особливо в тих випадках, коли педагоги не тільки глибоко знають свої предмети, а й вміють викладати навчальний матеріал цікаво, захоплююче.

Велику роль відіграє школа і у вихованні дітей. Зрозуміло, головна відповідальність за те, якою виросте дитина, лежить на батьках. Тому ті батьки і матері, які самовпевнено заявляють: «Ми працюємо, нам ніколи стежити за дітьми, нехай їх в школі виховують!», Припускаються великої помилки. Проте вплив педагогів на поведінку і формується характер дитини не викликає сумнівів. Саме в школі з її чітким розпорядком, дисципліною, субординацією, діти багато в чому привчаються дотримуватись загальноприйнятих правил, вести себе в колективі, співвідносити свої інтереси з загальними інтересами, спілкуватися з оточуючими людьми. Зрозуміло, такі ж правила поведінки дитина дотримується і в родині, але одна справа - спілкуватися з вузьким колом найближчих людей, і зовсім інша - з десятками (якщо не сотнями) сторонніх!

Школа привчає дітей до розумної дисципліни, до необхідності коритися вчителям, шкільної адміністрації. Ці навички знадобляться їм у самостійному житті.

Як повинні будуватися відносини сім`ї і школи

В ідеалі відносини батьків і педагогів повинні приймати форму терплячого і шанобливого співпраці. Адже і у тій, і в іншої сторони одна мета - виростити і навчити гідного людини і громадянина. Але на практиці, на жаль, так буває далеко не завжди, адже іноді батьки звинувачують вчителів в непедагогічно.