Будь талант, в тому числі і музичний - явище складне, не до кінця вивчене. У психологічній науці існують різні моделі таланту. Найжорсткіша з них - мультиплікативна модель, сформульована американським ученим Д. Симонтон: якщо хоча б один з компонентів таланту дорівнює нулю, то і всі інші компоненти слід «помножити на нуль». Відповідно до цієї моделі талановитими в тій чи іншій області можуть вважатися лише 0,5% людей.

Це, звичайно, перебільшення, і все ж кількість талановитих людей невелика, і батьки повинні бути готові до того, що їх дитина в це число не входить.

Музичні здібності

Серцевина музичного таланту - музичні здібності. Серед них виділяються основні - такі, без яких неможлива жодна музична діяльність: ні виконання музики, ні твір, ні навіть сприйняття. Вчені і педагоги вважають, що такими здібностями володіють всі люди, виключаючи лише тотально глухих від народження, відмінність полягає в ступені їх розвитку.

Основні музичні здібності виділені вітчизняним психологом Б. Тепловим: відчуття ладу, музично-ритмічне почуття і здатність до формування узагальнених музично-слухових уявлень.

Відчуття ладу - це здатність сприймати музику як вираз якогось змісту. Його зовнішні прояви - здатність оцінити характер музики більш різноманітно, ніж «сумна» або «весела», відрізнити завершену мелодію від незавершеної, стійку гармонію від нестійкою.

Музично-ритмічне почуття виражається в здатності рухатися по музичному ритму - марширувати в такт, танцювати, передаючи характер музики в русі.

Здатність до узагальнених музично слуховим уявленням проявляється в умінні пізнавати мелодії, які дитина десь і колись чув, в будь-якому тембровом викладі - якою б людина їх ні наспівував без слів, на якому б інструменті їх не грали.

Інші складові таланту

Один з головних ознак таланту - висока мотивація музичної діяльності. Якщо батьки водять дитину в музичну школу «під конвоєм», а вдома примусово саджають за інструмент - талановитим музикантом цієї дитини назвати не можна, навіть якщо у нього добре розвинені музичні здібності. Дійсно талановита дитина пристрасно бажає вчитися музиці - іноді навіть всупереч волі батьків - і точно знає, на якому інструменті він хоче грати. Критично слід оцінювати бажання вчитися грі на гітарі - воно може визначатися не талантом, а наслідуванням одноліткам.

Навряд чи доб`ється успіху в музиці дитина зі слабким здоров`ям, який часто хворіє, швидко втомлюється, адже виконавська діяльність - важка фізична робота. З цієї ж причини ворогом музичного таланту можна вважати непосидючість.

Яким би очевидним не здавався музичний талант дитини його батькам, останнє слово потрібно залишити за педагогом-музикантом. Вчителі теж можуть помилятися, але не так часто, як це може представлятися честолюбним батькам і матерям.