Підбирайте тексти відповідно до віку дитини. Пам`ятайте про одне з головних дидактичних принципів Я. Коменського - поступовості і систематичності знань. Цілком зрозуміле прагнення деяких батьків раніше залучити дитину до спадщини світової і вітчизняної класики, але поеми Лермонтова п`ятирічній дитині будуть нецікаві. При виборі віршів не обмежуйтеся стандартним набором текстів, знайомих вам з дитинства. До друку виходять все нові і нові творіння дитячих поетів і письменників, серед них можна знайти дуже цікаві й варті.

Від віку ж дитини буде залежати те, як саме ви будете читати вірші. Наприклад, дворічний малюк більше сприймає ритм, ніж інтонацію. Йому сподобаються вірші з чітким ритмічним малюнком, лічилки, пісеньки, ігрові вірші, які передбачають ляскання в долоні і тупання ногами. Малюкові трьох-п`яти років більше важлива інтонація. Якщо у вірші кілька героїв, намагайтеся говорити різними голосами, щоб захопити дитину. Для маленьких дітей важлива і емоційна сторона вірша - ви можете читати вірш с, як вам, можливо, здається, зайвим пафосом, драматизмом і натхненням, проте малюкові це необхідно, адже він теж повинен навчитися інтонувати.

Але справа йде по-іншому з дітьми старшого віку - дошкільнятами і молодшими школярами. Їм зайві, гіперболізовані інтонації ні до чого, інакше це надалі відіб`ється на їх власній манері читання. Зате з дитинства дітей можна привчати супроводжувати своє читання жестами та мімікою, щоб зробити його більш емоційним.

Обговорюйте з дітьми прочитане. Запитуйте, про що було вірш, допомагайте дитині зрозуміти суть тексту, розглядайте ілюстрації. Дуже часто виявляється, що вже підросла дитина не здатний навіть простенько пояснити, про що був щойно прочитаний їм текст. Подібний навик потрібно розвивати з раннього дитинства.

Вивчайте з дітьми сподобалися вірші. Це заняття прекрасно розвиває пам`ять, до того ж, у дитини завжди буде запас віршів, які він зможе розповісти в дитячому садку, школі або просто близьким і родичам.

Прочитайте вірш цілком про себе. Спробуйте виділити в ньому основні рядки. Зафіксуйте перші враження. Потім прочитайте вірш вголос, подумайте, в якому місці ви запинаєтеся і чому.

Проведіть звуковий аналіз тексту. Якщо в рядках часто зустрічаються певні звуки, можливо, автор хотів передати ними стан природи або осіб, про яких йде розповідь. Наприклад, звук «р», подібний гарчання свідчить про агресію або небезпеки. В цьому випадку його необхідно посилювати голосом для створення гротескного ефекту. Звук «ш» може передавати шум прибою або вітру, але в деяких текстах спонукає автора знизити голос. Голосні «и» та «у» можуть надати тужливу читання, в цьому випадку важливо дотримуватися ритм вірша, інакше ви можете приспати себе і слухачів.

Досліджуйте семантичне ядро вірші. Для цього випишіть найуживаніші іменники і дієслова. Якщо вони зустрічаються кілька разів, значить, автор хотів виділити саме їх, інакше він підібрав б синоніми. При читанні зробіть акцент на цих словах.

Відчуйте настрій автора. Постарайтеся подумки стати учасником описуваних подій, пережити їх, подумайте, які саме емоції вас могли б охопити в ситуації, що склалася. Згадайте свій особистий досвід, наприклад, фізичний біль, розставання, відхилену любов. Передайте емоції голосом, мімікою і жестами. Не соромтеся бути смішним, порепетіруйте перед дзеркалом. Можливо, заламування рук в тиші виглядає надто театрально, але воно дозволить внести в музику віршів додаткові ноти, що йдуть від вашого серця.

Розбийте текст на окремі рядки. Прочитайте їх не як вірш, а як звичайне пропозицію. Підкресліть головне словосполучення кожного рядка, спробуйте виділити його голосом.

Дотримуйтесь розмір і ритм вірша, саме вони надають закінченість оповідання.