Людську пам`ять можна представляти у вигляді якоїсь «амбарний книги», в яку раз і назавжди записується все те, що людина колись побачив, почув і пережив. Пам`ять - живе явище, нервові зв`язки в корі головного мозку виникають і зникають. В першу чергу розпадаються ті зв`язки, які занадто рідко активізуються або НЕ активізуються взагалі - саме тому людина забуває ту інформацію, якою не користується.

У ряді випадків забування відіграє роль захисного механізму: пам`ять позбавляється від травмуючої інформації, пов`язаної з негативними емоціями. Особливо часто це буває пов`язано з сильним переляком, при цьому наслідки стресу у вигляді нервового розладу залишаються. Так, в середні віки народжувалися легенди про викрадення людей ельфами, лісовиками і іншими фантастичними істотами, а в даний час - про викрадення інопланетянами.

Проблема штучного забування пов`язана з необхідністю допомогти людям, що страждають від негативних спогадів. Певною мірою таку можливість дає гіпноз. У подібних експериментах люди по команді гіпнотизера на кілька хвилин забували навіть своє ім`я. Деякі результати вражають уяву. Наприклад, один гіпнотизер змусив пацієнта забути про ... алергії. Під час найближчого цвітіння трав ця людина дійсно не відчув звичайних для нього болісних симптомів. Втім, можливості гіпнозу в цьому плані обмежені: спогади не зникають, а блокуються, і щось може знову викликати їх до життя. У згаданого пацієнта знову з`явилася алергія після розмови про неї з лікарем.

На пам`ять можна впливати хімічним шляхом, наприклад, блокуючи дію ферменту протеінокінази. Група вчених з Каліфорнійського університету на чолі з Д.Гланцманом довела можливість блокування негативних спогадів таким способом. Правда, об`єктом досліджень була равлик, її нервова система непорівнянна з людської, і ніхто не може сказати, наскільки виборчим буде забування у людини.

Подібні «таблетки пам`яті», що ослабляють нейронні зв`язки, розробляються і російськими вченими на чолі з К.Анохіним. Передбачається застосування даного препарату на тлі активного пригадування пацієнтом тих епізодів, які він хотів би забути. Але про практичне застосування поки що не йдеться. За словами К.Анохіна, «хімію мозку набагато легше поламати, ніж поліпшити».

Справжні спогади можна частково блокувати створенням хибних. Для цього буває достатньо дати установку. Наприклад, в одному з експериментів випробовуваних запитували, чи зустрічали вони кролика Банні в Діснейленді. Люди згадували про таку зустріч, незважаючи на те, що цього персонажа в Діснейленді немає. Іноді установку дають панівні в суспільстві настрої. Наприклад, в 70-і рр. 20 в. багато американки «згадували» про сексуальне насильство з боку батька, дядька або старшого брата, який нібито мав місце в дитинстві. Можливо і цілеспрямоване впровадження помилкових спогадів конкретній людині, особливо якщо він відрізняється підвищеною сугестивністю.

В цілому вчені стримано ставляться до ідеї виборчого стирання пам`яті. Якщо це і стане технічно можливим в майбутньому, ніхто не може сказати, як позначиться забування негативних епізодів з минулого на пам`яті пацієнта і його психічного життя в цілому.