Захворювання характеризується гострим початком. Пацієнт добре запам`ятовує момент раптового виникнення сильного болю в попереку. Згодом біль починає віддавати в ногу, її супроводжує оніміння ноги, поява «гусячої шкіри». Найбільш важкий випадок - частковий або повний параліч ніг. Саме параліч, а також швидкість розвитку симптомів відрізняє секвестрованим грижу від звичайної.
При появі таких симптомів необхідно негайно звернутися до лікаря-невролога. Після уточнення діагнозу він призначить протизапальні препарати і міорелаксанти. Вони не усунуть грижу, але знімуть запалення і біль, активізують кровообіг. Для зменшення набряку і зняття м`язового спазму застосовується новокаїнова блокада. Ефект цієї процедури зберігається протягом трьох тижнів.
У гострій фазі захворювання рекомендується носити поперековий бандаж, який слід знімати перед прийняттям горизонтального положення.
Після зняття больового синдрому і набряку хворому призначається лікувальна гімнастика. Фізичне навантаження потрібно збільшувати поступово, в точній відповідності до вказівок лікаря.
Якщо секвестрованим грижа супроводжується зміщенням хребців, необхідна мануальна терапія, але виконуватися вона повинна з максимальною обережністю.
Якщо протягом півроку лікування не призводить до значного поліпшення стану або періоди поліпшення змінюються погіршенням, це свідчить про неефективність консервативного лікування. У цьому випадку потрібно хірургічне втручання. Рішення про нього повинен приймати консиліум неврологів, травматологів і нейрохірургів. Операцію проводить нейрохірург.
Технологія операції визначається станом конкретного пацієнта. Може бути вилучений весь міжхребцевий диск або його частину. У ряді випадків для відновлення пошкодженої ділянки диска в нього імплантується синтетичний фрагмент, застосовуються також протези дисків.
Післяопераційна реабілітація включає в себе лікувальну фізкультуру і фізіотерапевтичні процедури, які призначаються лікарем-неврологом.
