діагностика риніту
Діагностика риніту не представляє особливих труднощів, вона проводиться на основі опитування хворого про його скаргах і виявлених симптомів захворювання. Риніт вірусного походження визначається по рясним слизових виділень з носа, через які пацієнт змушений постійно користуватися носовичком. Нежить, викликаний бактеріальною інфекцією, характеризується порушенням загального стану хворого. У людини підвищується температура тіла до 38-39 градусів, такий симптом майже завжди відсутній при вірусному риніті. Спостерігається закладеність носа, яка порушує носове дихання. Через деякий час від початку захворювання виділення з носа набувають жовто-зелений колір і неприємний запах. Остаточний діагноз лікар ставить після спеціального дослідження порожнини носа за допомогою спеціального пристрою - світлового рефлектора.
Для діагностики хронічного риніту і визначення причин його виникнення проводять риноскопию (ендоскопічне обстеження). При наявності гнійних виділень призначають комп`ютерну томографію або рентген навколоносових пазух. Виконують і лабораторну діагностику: біохімічний, клінічний аналіз крові, загальний аналіз сечі. Якщо є підозра на алергію, визначають імуноглобуліни в крові і проводять внутрішньошкірні тести. При підозрі на інфекцію призначають бактеріологічний аналіз виділень з носа для виявлення збудника і визначення його чутливості до антибіотиків.
Лікування гострого та хронічного риніту
Лікування риніту при нормальній температурі тіла включає в себе теплові процедури (гарячі ножні ванни, теплі компреси на тильну поверхню кистей рук), рясне тепле питво. Призначають судинозвужувальні краплі, а також мазі або краплі, які надають антимікробну протизапальну дію. При високій температурі (вище 38оС) можна прийняти жарознижуючі засоби. При нежиті, викликаному вірусними інфекціями, в носові ходи потрібно вводити розчин інтерферону.
При гострому риніті можуть призначити ультрафіолетове опромінення (місцево), УВЧ області носа, мікрохвильове вплив. Будуть ефективні і інгаляції. При алергічній нежиті призначають антигістамінні препарати. У період загострення хронічного риніту використовують ті ж ліки, що і при захворюванні в гострій стадії. Для лікування хронічного нежитю проводять курси загальнозміцнюючу терапії, вітамінотерапії. Хворому можуть бути призначені фізіотерапевтичні процедури: солюкс, струми УВЧ, опромінення ультрафіолетовими променями.
