Що таке ВСД і її різновиди


Вегето-судинна дистонія, або ВСД зачіпає різні системи людського організму. Перш за все, це стосується периферичних нервів і серцево-судинної системи. Існує класифікація ВСД в залежності від синдромів:

- кардіалгіческій синдром - характерні колючі болі з лівого боку, які виникають як при фізичних навантаженнях, так і в стані спокою-
- тахікардіческій синдром - відбувається поступове почастішання кількості скорочень серцевого м`яза, вражає людей старшого покоління-
- арітміческій синдром - досить складна форма, так як симптоматика має схожість з легким ступенем міокардиту і аритмії-
- брадікардіческіе синдром - рідкісна форма захворювання, яка проявляється зниженням числа серцевих скорочень, що призводить до непритомності і частих запаморочень.

Ознаки вегето-судинної дистонії


Вегето-судинна дистонія характеризується появою головного болю без будь-яких структурних розладів головного мозку. З цієї причини буває досить складно виявити захворювання на ранніх термінах. Саме по собі порушення супроводжується порушенням балансу між відділами вегетативної нервової системи людини.

Найбільш поширеними симптомами прийнято вважати:
- схильність до втоми і знижена работоспособность-
- схильність до зниженого або підвищеного артеріального давленію-
- схильність до змін частоти пульсацій
- знижена температура кінцівок, поява припливів і необгрунтованого підвищення температури тіла-
- раздражітельность-
- головні болі, періодичні головокруженія-
- порушення сну-
- зниження активності в сексуальному сфері-
- порушення в роботі шлунково-кишкового тракта-
- підвищене потовиділення або надмірна сухість шкірних покровов-
- напади у вигляді непритомності, панічних атак, кризів.

Основні причини розвитку захворювання


Звичайно ж, лікування будь-якого захворювання починається з визначення причин, за якими воно виникає. Вегето-судинна дистонія не є винятком. Перш за все, впливає спадковий фактор, який може передаватися від матері до плоду в період виношування.

Другою причиною виникнення ВСД є вплив зовнішніх чинників, до яких слід віднести часті стреси, конфліктні ситуації, недостатня увага батьків до дитини, емоційне перенапруження і інші психологічні травми.

Вегето-судинна дистонія зустрічається не тільки у дорослих людей, а й у дітей шкільного віку.

У літньому віці негативно відбиваються на перебігу захворювання супутні хвороби. Це призводить до комплексного сплеску, що супроводжується неприємними відчуттями і можливими ускладненнями.

Діагностика і лікування дистонії


При ранньому виявленні захворювання лікування дає хороші результати, але складність полягає в тому, що комплексне прояв вегето-судинної дистонії досить складно класифікувати і діагностувати на ранніх термінах. Для визначення діагнозу слід пройти комплексне обстеження і ретельно вивчити різні аналізи:
- електрокардіографія-
- Магнітно-резонансна томографія-
- ехографія-
- реовазографія-
- реоенцефалографія-
- укладення окуліста, отоларинголога, невролога, ендокринолога, психотерапевта і т.д.
Попередньо слід переглянути всю історію хвороб пацієнта та наявні захворювання у близьких родичів.

Поява захворювання в підлітковому віці, як правило, списують на перехідний вік, який супроводжується численними змінами в організмі дитини. Збалансоване харчування, прогулянки на свіжому повітрі, фізична активність і заспокійливі препарати істотно поліпшують стан організму.

Медикаментозне лікування необхідно для усунення супутніх захворювань, які ускладнюють перебіг основного порушення в організмі. Особливу увагу варто приділити стану щитовидної залози, тому при наявних порушеннях призначаються спеціально підібрані гормональні препарати.

Кризова форма передбачає прийом коштів, які заспокоюють серцеву діяльність. Як правило, це вітаміни групи В і заспокійливі препарати. У більш важких випадках не обійтися без прийому антидепресантів і заспокійливих засобів, до яких можна віднести «Фенибут», «Діазепам», «Пірацетам», «Піритинол» та інші. Для відновлення кровообігу лікар призначає нікотинову кислоту, «Цинаризин», «Винпоцетин», «Пентоксифілін». Для поліпшення стану хворого допомагає зміна обстановки, в результаті чого нормалізується робота нервової системи і поліпшується загальне самопочуття пацієнта.