причини
Інфаркт міокарда може виникнути через порушення струму в коронарних артеріях, атеросклерозу, артеріальної гіпертонії, ожиріння, куріння і малорухливий спосіб життя. При цьому ризик отримати розрив серця підвищується в кілька разів у жінок, у осіб з трансмуральний інфаркт міокарда - коли глибоко і широко вражена серцевий м`яз, а також у осіб, які раніше не стикаються з нападами стенокардії і тих, кому не вдалося надати медичну допомогу у перші добу від початку інфаркту міокарда.
З інших причин розриву серця можна назвати пізніше застосування тромболітиків коштів - ліків, здатних розчинити тромб, який і викликав інфаркт. В умовах раннього застосування тромболітиків та успішного відновлення коронарного кровотоку можна знизити частоту розривів міокарда і попередити незворотні наслідки. Якщо хворий проявляє надмірну фізичну активність на першому тижні інфаркту, то це може привести до збільшення навантаження на хворе серце і, як наслідок, розриву. Причому для цього достатньо всього лише трохи пройтися по вулиці, піднятися до себе в квартиру пішки, а не на ліфті тощо.
Якщо у хворого після інфаркту діагностується рання постінфарктна стенокардія, це так само підвищує ризик розриву серця. Чи не витримати серце може і у тих, хто приймає гормональні та протизапальні препарати, так як ці лікарські засоби не дають утворюватися сполучної тканини - рубця в пошкодженій зоні серця. В результаті уражена частина міокарда залишається беззахисною перед розривом.
лікування
Розрив серця лікується виключно хірургічним шляхом. У деяких випадках хворого вдається врятувати шляхом закриття дефекту міжшлуночкової перегородки, пластики або протезуванні мітрального клапана. Якщо йдеться про помірно вираженій декомпенсації, то з хворобою можна впоратися за допомогою серцевих глікозидів та діуретиків. Коли такий стан ускладнене вираженою гіпотензією, призначається терапія периферичними вазодилататорами, посилених потужним інотропним агентом - допаміном.
