Який ризик летального результату лейкемії
Хворий на лейкемію людина зазвичай розуміє, що ступив на не саму легку стежку, яка цілком може закінчитися і летальним результатом. Звичайно, не варто ховати голову в пісок і гнати будь-які думки про смерть. Краще все-таки з`ясувати, які шанси на те, щоб одужати, а не на те, щоб померти.
1
Шанси на одужання при лейкемії сильно залежать від численних індивідуальних чинників і від форми захворювання. Особливо сильно стає помітна різниця, якщо порівнювати між собою гострий лейкоз і його хронічний варіант.
2
Гостра форма лейкемії зазвичай лікується курсами інтенсивної хіміотерапії, після якої у хворих, як правило, настає значне полегшення. Повної ремісії вдається зазвичай досягти в 60-80% зареєстрованих випадків. Але на цьому історія, на жаль, не закінчується. Приблизно у 80% хворих на гострий мієлоїдний лейкоз через певний час хвороба повертається знову, настає так званий рецидив. А ось у хворих на гострий лімфатичних лейкозом цей показник дещо нижчий, тобто жертвами рецидиву стають лише 50-60% вилікувалися при першому заході пацієнтів. Зазвичай хвороба повертається протягом перших 2 років після основного курсу лікування. Чим довше триває ремісія, тим менше стає ймовірність рецидиву. А якщо в курс лікування входила трансплантація стовбурових клітин, від 40 до 60% пацієнтів видужують повністю, тобто гостра лейкемія - зовсім не вирок і шанси на одужання при цьому захворюванні значно перевищують ймовірність летального результату.
3
А ось якщо говорити про хронічний лейкоз, ситуація починає виглядати трохи інакше. Хоча б і з тієї причини, що ця форма захворювання характеризується дещо меншим відсотком зареєстрованих видужань. Єдиний вид терапії, здатний вплинути на результат захворювання - все та ж, що добре зарекомендувала і при гострій формі трансплантація стовбурових клітин. При її проведенні безпосередньо відразу після виявлення захворювання перші 5 років з успіхом переживають близько 70% пацієнтів, з яких 50% можна вважати остаточно вилікувалися. Якщо ж трансплантація проводиться в більш пізній стадії захворювання, виживаність скорочується до 30% пацієнтів, які зуміли пережити трирічний рубіж без рецидивів.
4
Проблема ускладнюється ще й тим, що люди, які захворіли на хронічний лімфатичних лейкозом, мають, як правило, сильно ослабленим імунітетом, що відразу ж робить їх уразливими для величезного числа інфекцій, нешкідливих для здорової людини і смертельно небезпечних для хворої на лейкемію. Стандартна форма цього виду терапії спрямована не стільки на повне одужання, скільки на підтримку стабільного стану, і здатна затягнутися на багато років. Протягом довгого часу пацієнт може практично не відчувати дихання смертельної хвороби, і в ці періоди немає ніякого сенсу катувати організм агресивними видами терапії. Звичайно, життя його з моменту захворювання зазнає певних змін, і все ж це буде життя, а значить, не можна давати думкам про смерть псувати враження ній.
Статті за темою "Який ризик летального результату лейкемії"
Оцініть, будь ласка статтю
Ще статті розділу