Які основні ознаки, за якими можна розпізнавати аутизм
Дитина, що страждає аутизмом, сприймає лише найпростіші і ясні вказівки, звернені безпосередньо до нього: «Сядь туди-то», «Зроби те-то». І якщо в перший рік життя дитини це цілком природно, до середини другого року здорові діти вже здатні не тільки чітко сприймати вказівки, а й розуміти опису предметів, характеристику їх приналежності ( «твій», «мій», «його» і т.д .) Якщо таких здібностей немає, велика ймовірність аутизму.
Дитина-аутист, як правило, обмежується повтором окремих слів або коротких фраз, почутих від оточуючих або по телевізору. Сказати щось інше, від себе, він часто просто не може.
Одна з ознак аутизму - вперте небажання дитини йти на контакт навіть з власними батьками. Такі діти майже ніколи не реагують на звернення до них, не притискаються до батьків, перебуваючи у них на руках.
Більш того, нерідко діти-аутисти пручаються будь-яким спробам мами або тата взяти їх на руки, приголубити, вони як би відмовляються від будь-якого прояву почуттів.
Також діти-аутисти байдужі до іграшок. А якщо і беруть їх в руки, просто не знають, що з ними робити, не дивлячись на всі спроби дорослих навчити, як треба поводитися з іграшками, навколишніми предметами.
Дуже велика проблема для дітей-аутистів - гри з однолітками, за винятком найпростіших ігор, де використовуються ясні та чіткі команди типу: «Дай!», «Візьми!» Більш складні ігри їм практично недоступні.
Крім того, такі діти практично не мають інтересу до своїх однолітків.
Дитина-аутист може без будь-яких видимих причин прийти в лють, почати битися головою об підлогу, кусати свої руки, дряпати обличчя. А може накинутися на іншу дитину або дорослого, включаю власну маму чи тата.
Нарешті, ще одна ознака аутизму - вкрай повільне навчання найпростішим навичкам самообслуговування (одягатися, користуватися туалетом, самостійно їсти за допомогою столових приладів).
Які фахівці можуть підтвердити діагноз аутизму
Батьки дітей, у яких спостерігаються вищеописані ознаки, повинні звернутися до педіатра і невролога, а по їх напрямку ще й до педагога-дефектологу, психіатра і логопеда. Лікування включає в себе поєднання медикаментозної та психологічної терапії. І чим раніше мама звернутися до фахівця, тим краще для дитини.
