Винахід апарату Ілізарова

Гавриїл Абрамович Ілізаров є засновником одного з оригінальних наукових напрямків в травматології, яке набуло широкого і досить успішне практичне застосування, - метод чрескостного остеосинтезу ( «метод Ілізарова»). Раніше було винайдено багато різних способів фіксації кісткових уламків, але «метод Ілізарова», якого довго чекали в медицині - це зовсім інша комплексна система реабілітації хворих з різного виду травмами, захворюваннями або вродженими недорозвиненість.

У світі відкриття Ілізарова в травматології відомо під назвою «ефект Ілізарова».

В ході роботи над методом чрескостного остеосинтезу з використанням апарату власного винаходу вчений досліджував вплив навантаження майже на всі тканини організму. Використання свого апарату зовнішньої фіксації дозволило Г.А. Іллізарову виявити общебиологическое властивість тканин при дозованому розтягуванні - відповідати зростанням і регенерувати.

Що являє собою апарат Ілізарова?

Апарат Ілізарова складається з двох кільцевих опор, з`єднаних між собою чотирма стержнями. Для конструювання апарату використовуються дві пари перехресних спиць, які проводяться через метафізарний відділ кістки. Цей апарат застосовується багатьма клініками для:

- лікування переломів різних по розташуванню, спортивних травм, зсувів, і навіть вогнепальних переломов-
- усунення дефектів довгих костей-
- лікування помилкових суставов-
- вирішення проблеми укорочених конечностей-
- реабілітації хворих з вродженими недорозвиненість опорно-рухового апарату.

Накладення апарату Ілізарова

Перед установкою апарату Ілізарова чітко позначаються місця введення спиць. Відстань між проколами змиритися лінійкою і проводиться попередня компоновка деталей апарату. Потім, все ретельно спланувавши, фахівці вводяться спиці, на які закріплюється заздалегідь скомпонований апарат Ілізарова. При першому варіанті накладення апарат складається з чотирьох кілець, з`єднаних за допомогою чотирьох стрижнів.

Після операції проводять перев`язки із зміною серветок, змочених спиртом, спочатку через 2 або 3 дні, а після - 1 раз в тиждень. Обов`язково перевіряють якість фіксації апарату і ступінь натягу спиць.

Можна накласти апарат іншим способом, використовуючи роздільне з`єднання кілець. Конструкція апарату при такому способі компонується також завчасно, кільця апарату Ілізарова з`єднуються окремо по парам. Кожна пара з`єднується 4-ма короткими стрижнями.

Як правило, операція по накладенню апарату Ілізарова відносно легка і не погіршує загального стану хворого. Майже у всіх випадках пацієнтам дозволяють ходити за допомогою милиць два-три дні після накладення апарату. Після операція слід система реабілітаційних вправ, якими необхідно регулярно займатися. Місця установки апарату можуть хворіти, але після його зняття шрами швидко гояться, і пацієнт відновлює свій ритм життя. Період, на який надягають апарат Ілізарова, залежить від багатьох чинників, таких як складність травми, швидкість зрощування кісток, загальний стан хворого і т.п.